Цей надпровідник, відкритий ще у 1994 році, десятиліттями залишається загадкою для наукової спільноти, оскільки його поведінка не вкладається у загальноприйняті фізичні закони.
Читайте также: Завдяки атмосферним пасткам. Місяці без зірок можуть залишатися теплими мільярди років
Надпровідники здатні проводити електричний струм без будь-якого опору, проте зазвичай це стається лише за екстремально низьких температур. Головним питанням для вчених залишається механізм формування електронних пар у рутенаті стронцію. Щоб знайти відповідь, фізики вирішили перевірити, як температура переходу в стан надпровідності реагує на механічну деформацію кристала.
Для цього вчені розробили інноваційний метод впливу на надтонкі кристали матеріалу, застосовуючи три типи зсувної деформації — процес, схожий на зміщення верхніх карт у колоді відносно нижніх. Вимірювання проводилися з надзвичайною точністю за температур до 30 Кельвінів(−243 °C). Очікувалося, що зсув суттєво змінить температуру переходу, що підтвердило б теорію про складний«двокомпонентний» стан матеріалу.
Результат виявився шокуючим: температура переходу практично не змінилася. Будь-які коливання становили менше 10 мілікельвінів на відсоток деформації, що фактично дорівнює статистичній похибці. Це відкриття спростовує низку панівних теорій і вказує на те, що надпровідність у рутенаті стронцію має значно простішу або, навпаки, набагато екзотичнішу природу, ніж вважалося раніше.
Читайте также: Ідеальна доза антистресу. Вчені визначили, скільки кави потрібно для захисту від депресії
«Наше дослідження — це важливий крок до розв’язання однієї з найдавніших загадок фізики конденсованих середовищ», — підкреслив провідний автор роботи Джордано Маттоні.
Тепер перед науковцями постало нове завдання: пояснити, чому попередні ультразвукові тести показували сильний відгук на деформацію, тоді як прямі вимірювання зафіксували повну стабільність матеріалу.
Читайте также: Без складного керування. Вчені створили систему моторів, яка працює як людські м’язи
