Автор admin 
Представники бізнесу, державного сектору та наукової спільноти Японії й України обговорили український досвід створення стійкої цифрової екосистеми, можливості його впровадження в Японії, а також перспективи двосторонньої співпраці.
Читайте также: X запускає автоматичний переклад та редагування фото на базі Grok
Ці питання стали центральними під час панельної дискусії «Інновації, спричинені війною в Україні: цифрова трансформація, штучний інтелект і кібербезпека», що відбулася 8 квітня в Токіо.
Панельна дискусія за участі Олександра Циборта, заступника Міністра економіки України
Захід організували за підтримки Посольства України в Японії, Української торгово-промислової палати в Японії, та Японського інституту закордонних інвестицій (JOI) у межах візиту української делегації до Токіо.
До дискусії долучилися представники Міністерства цифрової трансформації України та Міністерства економіки. Зокрема, заступниця Міністра цифрової трансформації Валерія Коваль та заступник Міністра економіки з питань цифрового розвитку Олександр Циборт. Серед спікерів від бізнесу — співзасновник Reface Олесь Петрів, головний глобальний директор Nippon Electric Company Такеші Накаяма та співзасновник та генеральний партнер інвестиційної групи ROOSH Сергій Токарєв.
Зала панельної дискусії
У фокусі спікерів — досвід України у створенні цифрових рішень та їх трансформації в екосистему державних послуг, інструменти взаємодії з громадянами, а також роль державно-приватного партнерства у розвитку GovTech.
«Усього за 6 років Україна здійснила значний стрибок у сфері цифровізації. Команди Мінцифри та Дії, разом з іншими відомствами, запровадили понад двохсот різних послуг як у мобільному застосунку, так і на веб-порталі. Онлайн реєстрація бізнесу чи купівля авто, послуги як для ветеранів та їхніх родин, так і для дітей, студентів, пенсіонерів, абсолютно всіх українців. Одна з таких послуг, як, наприклад, онлайн-одруження, стала одним з найкращих винаходів 2024 року за версією журналу Time. Кожна четверта пара щодня одружується в Дії, це яскравий приклад успішності діджиталізації в країні» — зазначила Валерія Коваль, заступниця Міністра цифрової трансформації.
Читайте также: Електромобілі як павербанки для мегаполісів. Вчені пропонують рятувати енергомережі за допомогою V2G
Першу сесію присвятили побудові цифрової держави та інтеграції штучного інтелекту в публічні сервіси. Другу зробили більш прикладною, зосередившись на практиках кібербезпеки, розвитку талантів у сфері ШІ, а також ролі науково-дослідних центрів і технологічних компаній у підтримці національного інноваційного потенціалу.
«Цифровізація в Україні пройшла фундаментальний зсув. Це більше не окрема індустрія — це спосіб, у який держава збирає сигнали, аналізує проблеми і прискорює рішення. Те саме стосується ШІ: не окремий інструмент, а вбудована здатність, яка робить весь цикл прийняття рішень більш доказовим і передбачуваним. Ми вже живемо в цій реальності — єДозвіл, Пульс, єЧек — це не пілоти і не концепції. Це системи, які працюють у продакшні під час активної війни. І головний урок який ми здобули: найбільша цінність ШІ в держуправлінні — не швидкість, а послідовність. Капітал іде туди де передбачувано. Саме це ми будуємо», — зазначив Олександр Циборт, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України з питань цифрового розвитку.
Учасники заходу разом із Юрієм Лутовіновим, Послом України в Японії
Учасники з японської сторони відзначили практичну цінність українського досвіду, зокрема в частині швидкої адаптації державних сервісів, кіберзахисту та інтеграції інновацій у державне управління.
«У Японії ми живемо в умовах миру, але водночас піддаємося значним природним катастрофам. Тож постає питання: як ми можемо ефективно використовувати цифрові технології? Україна вже пережила катастрофу, і цей досвід може бути надзвичайно корисним для нас у підготовці до подібних викликів. Ми можемо застосувати цей досвід на практиці — і саме в цьому процесі розвиватиметься наша співпраця» — Коїчі Акаїші, колишній заступник міністра Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії.
Захід завершився нетворкінг-сесією, під час якої сторони обговорили можливості запуску спільних українсько-японських проєктів у сферах ШІ, кібербезпеки та цифрових сервісів.
Читайте также: GLM-5.1: відкрита модель, яка випереджає Claude Opus 4.6 та працює «повний день»
Підписуйтесь на нас у соцмережах: Telegram | Facebook | LinkedIn