Менший шанс рецидиву. Вчені створили назальну ДНК-вакцину проти туберкульозу

Про це пише видання SciTechDaily.

Вакцину створили дослідники з Johns Hopkins Medicine та Школи громадського здоров’я Bloomberg. Препарат містить два гени, які навчають імунну систему розпізнавати бактерії, здатні виживати під час лікування антибіотиками та спричиняти повторне захворювання.

Читайте также: Для розвитку ШІ дата-центрів. Firmus залучила $505 млн і досягла оцінки $5,5 мільярдів

Туберкульоз відомий людству щонайменше 6 тисяч років. За оцінками ВООЗ, близько чверті населення світу, приблизно 2 мільярди людей, мають приховану інфекцію без симптомів. У 2024 році понад 10 мільйонів людей захворіли на активну форму, а 1,2 мільйона померли.

У ВООЗ наголошують на потребі терапевтичних вакцин, які можна застосовувати разом із ліками, щоб скоротити тривалість лікування та підвищити його ефективність. Зараз терапія туберкульозу часто передбачає тривалий прийом кількох препаратів, який складно завершити, а стійкі до ліків штами поширюються.

За словами керівниці дослідження Стіліані Караніки, вакцина разом зі стандартною терапією допомогла інфікованим мишам швидше позбутися бактерій, зменшила запалення легень і запобігла рецидиву після завершення лікування. Вона також підсилювала дію комбінації препаратів бедаквіліну, претоманіду та лінезоліду, що може бути корисним проти стійких форм туберкульозу.

Вакцина поєднує гени relMtb і Mip3α. Перший допомагає бактеріям виживати в складних умовах, зокрема під дією антибіотиків. Поєднання з другим геном створює сигнал, який притягує імунні клітини, що «показують» збудника іншим клітинам і запускають спрямовану атаку.

Препарат вводять через ніс, щоб діяти безпосередньо в дихальних шляхах, де розвивається інфекція. Це сприяє формуванню тривалого місцевого імунітету в легенях і загальної імунної відповіді організму.

Читайте также: Нові стратегії лікування когнітивних порушень. Вчені з’ясували, чому мозок застрягає при шизофренії

У дослідах на макаках-резусах вакцина викликала помітну імунну відповідь у крові та дихальних шляхах, яка тривала щонайменше шість місяців. Водночас ці експерименти оцінювали лише імунну реакцію, а не захист від самої інфекції.

Дослідники зазначають, що потрібні додаткові дослідження перед початком клінічних випробувань за участі людей. За словами Караніки, результати на приматах є обнадійливими, оскільки їхня імунна система ближча до людської і це допомагає перейти від дослідів на мишах до подальших етапів перевірки.

Науковці вважають, що їхні результати підтримують підхід, який передбачає використання імунотерапії проти бактерій, що переживають лікування, а не лише антибіотиків. ДНК-вакцини відносно стабільні та можуть швидко вироблятися, що робить цей підхід потенційно практичним у разі успіху.