Автор admin 
Близько 5000 років тому в Європі відбулося різке скорочення чисельності населення, причини якого довго залишалися предметом дискусій. Ключем до розгадки стала мегалітична гробниця в Бюрі, розташована за 50 кілометрів на північ від Парижа.
Читайте также: Дочь Анджелины Джоли Шайло: путь к самостоятельности и творчеству
Дослідивши 132 геноми людей, похованих у два різні етапи з інтервалом у кілька століть, генетики виявили повний розрив спадковості. Популяція, що жила після колапсу, не мала генетичного зв’язку з попередниками. Ба більше, на першому етапі(3200−3100 рр. до н.е.) зафіксовано аномально високу смертність серед молоді, що не притаманно здоровим громадам. Це вказує на масштабну катастрофу — епідемію, голод або тривалий конфлікт.
У рештках першої фази виявлено сліди небезпечних бактерій: Yersinia pestis(збудник чуми) та Borrelia recurrentis(причина поворотної лихоманки). Хоча чума не була єдиним фактором, загальне інфекційне навантаження підірвало життєздатність общин. Екологічні дані підтверджують занепад: ліси почали знову захоплювати сільськогосподарські угіддя через брак людської активності.
Читайте также: Дочь Бейонсе – Биография и первые шаги в жизни и карьере
Після кризи регіон заселили мігранти з південної Франції та Іберійського півострова.
Дослідження, опубліковане в Nature Ecology & Evolution, доводить: неолітична Європа пережила складний період потрясінь, де поєднання хвороб та соціальних змін призвело до повної заміни населення. Пам’ять про ці події зберегли лише мегалітичні споруди та ДНК у давніх похованнях.
Читайте также: Мистецтво запам’ятовувати. Нейробіологиня назвала п’ять наукових методів покращення пам’яті