Автор admin 
Проєкт, ініційований Elemental Nuclear Energy Corp разом із університетськими інженерами, — це спроба розв’язати головну біль сучасної Кремнієвої долини: де брати стабільну енергію для ненажерливого ШІ. Замість того, щоб просто розсіювати тепло від реактора в атмосферу, його вирішили конвертувати в обчислювальну потужність, пише Іnteresting Еngineering.
Читайте также: Квантовий стрибок. Учені телепортували фотон на 270 метрів
Технічно це виглядає не зовсім так, як на великих АЕС. Тут немає величезних парових турбін. Замість води та пари інженери використовують компактну систему, що працює на гелії за циклом Брайтона. Гелій стискають, нагрівають теплом від реактора, проганяють через турбіну й охолоджують. Це дозволяє розмістити всю генерацію на дуже обмеженій площі.
Цифри на папері поки що не вражають масштабом: із 50 кіловат теплової потужності на виході отримають лише 2−3 кіловати чистої електрики. Цього вистачить хіба що на одну серйозну відеокарту(GPU), яка виконуватиме ШІ-завдання в реальному часі. Проте для вчених це критичний доказ того, що атом і дата-центри можуть існувати в симбіозі. Як каже керівник реактора доктор Тед Гуделл, раніше ніхто не намагався отримати струм із навчальних реакторів, і цей успіх покаже, що атомні установки можуть«переїхати» з лабораторій прямо в серверні.
Читайте также: Експерт назвав 10 промптів, які миттєво покращують відповіді ChatGPT
Elemental Nuclear не збирається зупинятися на університетських дослідах. Їхня стратегія — використати глобальну мережу таких реакторів як полігон для тестування мікрореакторів. Компанія планує вийти на комерційний ринок із готовою«ядерною батарейкою» для бізнесу та IT-сектору вже до 2030−2031 років.
Читайте также: Бриз на Титані — шторм на Землі. Нова модель пояснила, чому хвилі на супутнику Сатурна б’ють рекорди