Потрібен простий аналіз. Шведські науковці знайшли ранні біомаркери хвороби Паркінсона в крові

Результати роботи опубліковано в науковому журналі npj Parkinson’s Disease.

Вчені встановили, що на початкових етапах розвитку захворювання в організмі з’являються специфічні молекулярні зміни, сліди яких можна виявити в аналізі крові. Ці маркери присутні лише протягом обмеженого періоду, ще до того, як у головному мозку відбуваються значні та часто незворотні пошкодження.

Читайте также: «Я створив функцію за два тижні, на яку раніше треба було витратити рік»: розробники Bluesky стверджують, що з традиційним кодуванням «все скінчено»

За оцінками дослідників, до моменту появи рухових симптомів у пацієнтів уже ушкоджено або втрачено від 50 до 80% відповідних нервових клітин. Водночас рання фаза хвороби може тривати до 20 років, залишаючись майже непомітною.

Команда зосередилася на двох ключових біологічних процесах — системі відновлення пошкоджень ДНК та клітинній реакції на стрес. За допомогою методів машинного навчання було виявлено характерний патерн активності генів, пов’язаних із цими процесами. Така комбінація активності спостерігалася лише у людей на ранній стадії хвороби Паркінсона і не виявлялася ані у здорових учасників, ані у пацієнтів із уже сформованими руховими порушеннями.

Науковці наголошують, що відкриття відкриває перспективу створення доступного та економічно ефективного скринінгового тесту на основі зразків крові. Це може суттєво змінити підходи до ранньої діагностики та дослідження нових методів лікування, коли мозок ще значною мірою збережений.

За словами авторів роботи, упродовж приблизно п’яти років такі аналізи крові можуть почати впроваджуватися в системах охорони здоров’я. У довгостроковій перспективі отримані дані також можуть сприяти розробці нових препаратів або використанню вже наявних ліків для уповільнення чи запобігання розвитку хвороби Паркінсона.

Читайте также: Обхідний шлях. Великі медіа почали блокувати Internet Archive через побоювання, що ШІ використовує його для збору статей

Нині на це захворювання страждають понад 10 мільйонів людей у світі, і з огляду на старіння населення очікується, що до 2050 року ця кількість зросте більш ніж удвічі.