Крижана ковдра Марса. Вчені знайшли пояснення існуванню марсіанських озер

Використовуючи модифіковану кліматичну модель, дослідники з’ясували, що ключем до стабільності водойм був тонкий шар сезонного льоду.

Читайте также: Чому в предків не було кривих зубів, або як яблучне пюре змінило людське обличчя

Геологічні дані, зібрані за останні роки, свідчать про наявність древніх озерних басейнів у таких місцях, як кратер Гейл біля екватора. Проте більшість кліматичних моделей раннього Марса вказують на те, що 3,6 мільярда років тому планета була надто холодною для існування води в рідкому стані. Дослідники звернули увагу на те, що на Марсі відсутні ознаки товстих, багаторічних льодовиків у цих зонах, що створювало суперечність між теорією та геологічними знахідками.

Провідна авторка роботи Елеонора Морленд разом із колегами адаптувала систему кліматичного моделювання Землі під марсіанські умови. Вчені врахували слабше сонячне випромінювання того часу, багату на вуглекислий газ атмосферу та специфічну гравітацію планети. Нова модель, названа LakeM2ARS, проаналізувала 64 сценарії розвитку подій протягом 30 марсіанських років(близько 56 земних років).

Результати моделювання показали, що навіть у морозному кліматі озера могли залишатися рідкими завдяки сезонному циклу. Тонкий шар льоду, що утворювався взимку, діяв як «природна ковдра»: він ізолював воду від крижаного повітря, обмежував випаровування, але при цьому пропускав сонячне світло, яке прогрівало воду в теплий період року. Цей ізоляційний ефект дозволяв глибині водойм залишатися стабільною протягом десятиліть.

Читайте также: Хімія характеру. Вчені з’ясували, як гормони впливають на слухняність вашого собаки

Важливим висновком дослідження, опублікованого в журналі AGU Advances, є те, що такий лід був тимчасовим. Він зникав влітку, не залишаючи по собі масивних геологічних слідів, що пояснює, чому марсоходи досі не виявили ознак вічного льоду або давніх льодовиків у кратерах.

Це відкриття змінює уявлення про ранній Марс. Раніше вважалося, що вода могла існувати лише під час короткочасних і рідкісних періодів глобального потепління. Тепер стає зрозуміло, що навіть на холодній планеті могли бути умови, придатні для життя, де рідка вода зберігалася цілий рік під захисним крижаним щитом. Надалі вчені планують застосувати модель LakeM2ARS до інших басейнів Червоної планети, щоб перевірити, наскільки поширеним був цей феномен.