Світловий код лісу. Вчені розказали, як олені використовують ультрафіолетові мітки для спілкування

Перебуваючи на вершині харчового ланцюга, він не надто потребує приватності, проте для таких тварин, як олені, використання гучних звуків — це не найбезпечніший спосіб комунікації.

Читайте также: Найсучасніші функції Claude стали безкоштовними для всіх

Аби привернути увагу родичів, не ставши водночас жертвою, олені позначають територію обдертою корою та розритим ґрунтом. Нове дослідження доводить, що ці знаки приховують таємне сяйво, яке бачать інші олені.

Науковці описують це приховане світіння як фотолюмінесценцію — процес, під час якого органічний об’єкт поглинає світло з короткою довжиною хвилі та знову випромінює його, але вже у довшому діапазоні.

Більшість попередніх досліджень фотолюмінесценції у ссавців фокусувалися на самих тваринах, наприклад на їхньому хутрі чи шкірі, приділяючи мінімальну увагу екологічному контексту. Аби перевірити, як довкілля може світитися у відповідь на поведінку тварин, провідний автор Даніель ДеРоуз-Броккерт та його колеги обстежили 800 акрів лісу Вайтхолл, де відшукали активні сигнальні точки білохвостих оленів.

Команда зафіксувала ці об’єкти за допомогою GPS та проаналізувала 109 місць тертя рогами, 37 розритих ділянок ґрунту та 20 точок сечовипускання. Вимірювання світла показали, що ці маркери випромінюють хвилі, які різко виділяються на тлі навколишнього середовища під впливом ультрафіолетових променів. ДеРоуз-Броккерт зазначив в інтерв’ю, що олені значно чутливіші до синіх хвиль та ультрафіолету, ніж люди, а їхній зір ідеально вловлює світіння у діапазонах 450−460 нм та 537 нм. Крім того, ці тварини найбільш активні на світанку та в сутінках, коли сонячне світло слабшає, а видимий спектр згасає, що робить ультрафіолетові сигнали значно помітнішими.

Читайте также: Діабет без голок. Науковці розробили інсуліновий гель, що проникає крізь шкіру

Білохвості олені обтирають роги та залози на чолі об кору, видаляючи верхній шар стовбура, через що оголені внутрішні частини дерева починають світитися під УФ-світлом. Проте дослідники досі не впевнені, чи це тертя генерує світіння, чи сама відкрита частина дерева має такі властивості. Іншим типом«дошки оголошень» є розриті ділянки під низькими гілками, де олені гребуть ґрунт копитами, залишаючи пахучі частки з міжпальцевих залоз. Сполуки, що виділяються цими залозами, також є фотолюмінесцентними. Крім того, сеча тварин додає інтенсивності сяйву через наявність у ній амінокислот та порфіринів.

ДеРоуз-Броккерт пояснює, що олені використовують ці місця, аби відчути запах і зрозуміти, хто перебував у цьому районі, а також перевірити їхній статус готовності до розмноження. Вчені помітили, що в період гону мітки світяться яскравіше, ймовірно через більш інтенсивне оновлення сигнальних точок.