Психологія арахнофобії. Вчені з’ясували, які деталі павуків лякають нас найбільше

Проте психологи з Університету Небраски-Лінкольна вирішили піти далі й з’ясувати не «чому», а «як саме» ми намагаємося ігнорувати їхню присутність. Результати їхнього свіжого експерименту доводять: якщо перед людиною постане вибір, куди дивитися, вона обере будь-що, аби тільки не бачити павука — навіть якщо альтернативою буде інша, не менш хижа істота.

Читайте также: Муж Нади Дорофеевой — кто он и как выглядит, что делает ?

Методика дослідження була доволі витонченою. Майже 120 добровольців мали витримати серію з 13 парних зображень, де павуки сусідили з метеликами, скорпіонами та іншими членистоногими. Поки люди вдивлялися в екран, камери айтрекінгу з хірургічною точністю фіксували кожен рух зіниці: куди впав перший погляд, як довго він там затримався і скільки разів глядач з острахом повертався до неприємного об’єкта.

Вердикт камер виявився однозначним: павуки програють у конкурсі симпатій за всіма статтями. Навіть у парі зі скорпіонами люди воліли розглядати останніх. Автори зазначають, що погляд на павуках тримався мінімальний час, а швидкість, з якою очі «тікали» з картинки, була рекордною.

Цікаво, що рівень огиди напряму залежить від «дизайну» восьмилапих. Виявилося, що чим волохатіша особина, тим менше шансів у неї бути поміченою. Люди підсвідомо уникають«пухнастих» павуків значно активніше, ніж їхніх гладеньких родичів, що підтверджує теорію про волохатість як додатковий тригер небезпеки або бруду.

Читайте также: Понад 5 тисяч циклів. Вчені створили матеріал, що відштовхує рідини та витримує екстремальні розтягнення

Проте були й несподіванки. Науковці прогнозували, що атрибути на кшталт яєць чи павутини лякатимуть так само сильно, але вони, навпаки, притягували увагу. Дослідники припускають: можливо, павутина сприймається як ознака«спокійного» павука, який сидить у засідці, а не непередбачувано бігає по кімнаті, що дещо знижує градус тривоги.

Єдині, хто отримав бодай краплю людської прихильності, — це павуки-стрибуни. Завдяки своїм великим переднім очам вони здаються нам майже«мультяшними» або антропоморфними. Якщо ж цей стрибун ще й мав яскраве забарвлення, він і зовсім ставав фаворитом експерименту. Великі «людські» очі та насичені кольори перетворювали«фу» на «вау», перемагаючи природний страх перед видом.