Радіація під контролем. Нова розробка Університету Оклахоми кидає виклик сучасним стандартам

Органіку сприймали радше як допоміжний каркас. Команда з Університету Оклахоми вирішила перевірити цей старий постулат і, як виявилося, не дарма.

Читайте также: Із функцією самовідновлення. Швейцарські вчені створили «розумну» сталь для мостів

Дослідники, під керівництвом аспіранта М. С. Мухаммада, розробили матеріал, де саме органічний компонент бере на себе головну роль у випромінюванні світла під дією радіації. Виявилося, що якщо«вмонтувати» молекули стільбенів безпосередньо в шарувату структуру перовскіту, вони починають світитися в п’ять разів інтенсивніше, ніж зазвичай. Кристалічна решітка ніби створює для них ідеальне середовище, посилюючи їхні природні властивості.

Навіщо це потрібно? Відповідь криється у швидкості. Коли ми говоримо про детектори рентгенівського, гамма- чи нейтронного випромінювання, кожна наносекунда має значення. Органічне світло виникає значно швидше за неорганічне. Це дозволяє створювати надшвидкі датчики, які миттєво реагують на загрозу.

Читайте также: ChatGPT сказав студенту, що він пророк і досягне величі. Потім почався психоз

Професор Байрам Сапаров, який керував дослідженням, наголошує: такий підхід дозволив досягти показників, що не лише наздоганяють сучасні топові детектори, а й мають потенціал їх перевершити.