Порятунок від ампутації. Науковці розробили кисневий гель для лікування діабетичних ран

У світі щороку від таких травм страждають близько 12 мільйонів людей, причому кожен п’ятий пацієнт стикається з ризиком ампутації. Дослідники з Каліфорнійського університету в Ріверсайді представили рішення, здатне змінити цю статистику: спеціальний кисневмісний гель, що стимулює відновлення тканин на глибокому рівні.

Читайте также: Космічна ДТП. Титан міг утворитися внаслідок зіткнення двох гігантських супутників

Головною перешкодою для одужання при діабеті є гіпоксія — гостра нестача кисню в глибоких шарах пошкоджених тканин. Без доступу кисню рана залишається у стані постійного запалення, що сприяє розмноженню бактерій. За словами доцентки кафедри біоінженерії Іман Ношаді, загоєння має пройти чотири стадії: від запалення до повної регенерації, проте відсутність стабільного постачання кисню блокує цей процес.

Новий винахід — це м’який і гнучкий гель на основі води та холіну. Матеріал має антибактерицидні властивості та є повністю біосумісним. У поєднанні з мініатюрною батареєю, схожою на ті, що використовуються у слухових апаратах, гель перетворюється на електрохімічний пристрій.

Він розщеплює молекули води, поступово вивільняючи чистий кисень безпосередньо всередину рани. На відміну від звичайних пов’язок, цей гель заповнює найменші нерівності та порожнини тканини ще до затвердіння, забезпечуючи киснем зони з найвищим ризиком інфікування.

Ефективність методу була підтверджена під час випробувань на мишах із діабетом. У тварин, які не отримували лікування, рани призводили до фатальних наслідків. Проте застосування кисневого пластиру забезпечило повне одужання всього за 23 дні. Система здатна підтримувати стабільний приплив кисню протягом місяця, що критично важливо для формування нових кровоносних сосудів.

Читайте также: IT-галузь додатково принесла українській економіці $210 млн

Окрім кисневої підтримки, компонент холін допомагає регулювати імунну відповідь та зменшувати надмірне запалення.

Автори дослідження, результати якого опубліковані в Nature Communications Material, вважають, що ця технологія стане фундаментом не лише для лікування ран, а й для вирощування штучних органів у майбутньому. Інновація дає шанс значно скоротити кількість ампутацій та повернути організму здатність до самовідновлення навіть у найскладніших випадках.