Вбудований кондиціонер для мозку. Вчені розказали навіщо трицератопсу знадобилася велетенська морда

У новому дослідженні зазначають, що ніс динозавра був не лише органом нюху, а складною системою терморегуляції, що рятувала його мозок від перегріву.

Читайте также: Аж у 2028 році. NASA змінює плани щодо висадки людей на Місяць

Сейшіро Тада, науковий співробітник університетського музею, присвятив вивченню голів рептилій роки, але саме трицератопс став для нього справжнім викликом.

«Я ніяк не міг зрозуміти, як органи поміщалися всередині цього гіпертрофованого носа, навіть знаючи базову анатомію плазунів», — ділиться дослідник. Щоб розгадати цю загадку, команда використала КТ-сканування викопних черепів та порівняла їх із сучасними крокодилами й птахами.

Аналіз виявив дивну анатомічну особливість. У більшості сучасних рептилій нерви та кровоносні судини прокладають шлях до ніздрів через щелепу. Однак у трицератопса специфічна будова кісток фактично заблокувала цей«традиційний» шлях. Еволюція змусила м’які тканини адаптуватися: судини та нерви змістилися безпосередньо в носову зону.

Тада з’ясував це випадково, коли збирав надруковані на 3D-принтері фрагменти черепа, наче складний пазл. Така перебудова внутрішньої структури була необхідна саме для того, щоб підтримувати життєдіяльність велетенського носа.

Читайте также: Не дорожче 5 тисяч гривень. ТОП-5 бездротових навушників просто зараз

Найважливішим відкриттям стала ідентифікація так званих дихальних раковин(turbinates) — тонких закручених кісткових або хрящових структур. У сучасних ссавців та птахів вони вкриті слизовою оболонкою і слугують для теплообміну та збереження вологи.

Більшість динозаврів таких структур не мали, але трицератопс — виняток. Науковці виявили в його носовій порожнині спеціальні гребені для кріплення цих раковин, такі ж як у птахів.

Для тварини з такою масивною головою проблема відведення зайвого тепла була критичною. Дихальні раковини працювали як вбудований кондиціонер: коли динозавр вдихав повітря, воно охолоджувало кров у судинах носа, яка потім прямувала до мозку. Це дозволяло трицератопсу підтримувати стабільну температуру тіла, навіть якщо він не був повністю теплокровним.