Три обличчя РДУГ. Масштабне дослідження виявило нові підтипи розладу

Нове дослідження, результати якого опубліковані в журналі JAMA Psychiatry, свідчить про існування трьох чітко виражених підтипів цього стану. Вчені з лікарні Західного Китаю при Сичуаньському університеті проаналізували дані сканування мозку сотень дітей і виявили унікальні клініко-нейронні профілі, які раніше не враховувалися як окремі біотипи.

Читайте также: OpenAI розробляє власного конкурента GitHub

Дослідники виділили три основні категорії:

• Тяжкий комбінований тип з емоційною дисрегуляцією — характеризується складним поєднанням симптомів та труднощами в управлінні емоціями.

• Переважно гіперактивно-імпульсивний тип — проявляється через надмірну балакучість, неспокій, переривання інших та труднощі з перебуванням у стані спокою.

• Переважно неуважний тип — супроводжується забудькуватістю, частими втратами важливих предметів(наприклад, окулярів чи телефонів) та складністю тривалої концентрації на завданнях.

Аналіз проводився на двох групах: «відкритій когорті» з 446 дітей з діагнозом РДУГ та 708 учасників контрольної групи, а також на валідаційній групі з 554 дітей з розладом. Вивчаючи структуру мозку, функціональні мережі та нейрохімічну передачу сигналів, науковці зафіксували три специфічні паттерни змін. Це відкриття підтверджує досвід спільноти людей з РДУГ, де давно відомо, що розлад проявляється по-різному в кожного індивіда.

Читайте также: Компаніям загрожують штрафи. Австралія може заборонити доступ до ШІ-сервісів без перевірки віку

Особливе значення результати мають для подолання гендерного розриву в діагностиці. Історично РДУГ вважався хворобою«неслухняних хлопчиків», тоді як симптоми у дівчаток часто ігнорувалися через їхній менш деструктивний характер. Усвідомлення біологічної різноманітності підтипів дозволить точніше ідентифікувати розлад у тих, чия поведінка не вкладається у застарілі стереотипи.

Сьогодні найпоширенішим методом лікування є стимулятори, такі як метилфенідат. Хоча вони допомагають багатьом, існують пацієнти, для яких традиційна фармакотерапія є неефективною. Автори дослідження переконані, що розуміння нейробіологічних причин кожного підтипу стане ключем до розробки персоналізованих методів підтримки та нових підходів у медицині, що значно покращить якість життя нейродивергентних людей.