Автор admin 
Ця зірка, розташована на відстані понад 9,46 септильйона кілометрів(більше мільярда світлових років), продемонструвала аномальну поведінку, яка нарешті пояснює механізм роботи найпотужніших вибухів у космосі. Яскравість таких об’єктів у 100 разів перевищує показники типових наднових, що тривалий час залишалося загадкою для науки.
Читайте также: Енергетичний прорив. У США готуються виробляти перший твердотільний акумулятор
Аналіз показав, що SN 2024afav є результатом бурхливого народження магнетара — неймовірно щільної нейтронної зірки з надпотужним магнітним полем, що обертається зі швидкістю тисячі обертів на секунду. Ключовою особливістю стало саме«щебетання» — серія світлових сплесків, частота яких постійно зростала. Дослідники дійшли висновку, що цей ефект спричинений прецесією Лензе-Тиррінга, передбаченою загальною теорією відносності Ейнштейна.
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature, магнетар настільки сильно викривлює тканину простору-часу навколо себе, що змушує навколишній диск речовини коливатися, наче іграшкову дзиґу. Оскільки речовина диска поступово зміщується ближче до зірки, гравітаційний вплив посилюється, змушуючи його коливатися швидше. Це створює характерні піки яскравості, які виникають з дедалі коротшими інтервалами.
Читайте также: Науковий прорив на канікулах. Американський підліток виявив 1,5 мільйона космічних об’єктів
Це відкриття є першим прямим спостережним свідченням захоплення інерційних систем відліку в околицях магнетара. Воно не лише підтверджує теорію Ейнштейна в екстремальних умовах, але й дає астрономам інструмент для розуміння фізики об’єктів на межі їхніх можливостей.
За словами науковців, Всесвіт кинув виклик людському розумінню, продемонструвавши, що навіть найбільш хаотичні вибухи підпорядковуються чітким математичним законам гравітації.
Читайте также: Клітинний збій. Вчені з’ясували, які молекули в організмі провокують депресію