В основі розробки лежать кристали алмаза зі специфічними дефектами в атомній структурі — центрами вакансій олова(SnV-центри). Ці структури виконують роль стабільних квантових бітів(кубітів), здатних зберігати та передавати інформацію за допомогою частинок світла.
Читайте также: 60 років спостережень. Британські дослідники з’ясували, як дощі та холод вбивають пташенят
Головним досягненням команди стало використання надшвидких лазерних імпульсів для генерації одиночних фотонів.
Раніше керування кубітами вимагало складних систем фільтрації, які знижували ефективність зв’язку. Новий підхід, названий методом SUPER, дозволяє збуджувати систему на нанорівні, зберігаючи при цьому«чистоту» випромінюваних фотонів. Це критично важливо для масштабування квантових мереж у реальному світі.
Важливою перевагою німецької розробки є збереження внутрішнього спінового стану системи. Це дозволяє створювати квантову заплутаність між віддаленими вузлами мережі — фундаментальну умову для миттєвої та абсолютно захищеної передачі даних.
Читайте также: У вас є 20 000 підписників в YouTube чи TikTok? Якщо так, Facebook буде вам платити $100 щомісяця
Поєднання алмазних наноструктур розміром у мільярдні частки метра та надшвидкої оптики робить реальним створення квантових ретрансляторів.
Такі пристрої стануть основою для розподілених квантових комп’ютерів, здатних вирішувати завдання, недоступні сучасним суперкомп’ютерам.
Читайте также: Енергія за 0,1 секунди. Ірландія запустила першу чотиригодинну батарею-велетня
