Автор admin 
Міжнародна група вчених виявила у неї особливу молекулярну«липучку», яка змушує клітини рослин перетворювати сонячне світло на їжу в рази продуктивніше.
Читайте также: Еволюція проти отрути. Мешканці аргентинських Анд розвинули імунітет до миш’яку
Дослідники з Корнелльського університету, Інституту Бойса Томпсона та Единбурга опублікували результати в журналі Nature, які можуть змінити майбутнє пшениці та рису.
Rubisco — це точка входу для всього вуглецю в наш ланцюг живлення. Але у нього є фатальна вада: він часто«плутає» вуглекислий газ із киснем. Коли це стається, рослина марнує енергію замість того, щоб рости.
Деякі водорості навчилися ховати Rubisco в спеціальні мікроскопічні «бульбашки»(піреноїди), де концентрація CO2 максимально висока. Але перенести таку складну систему в сільськогосподарські культури досі не вдавалося — надто вже різна біологія.
Антоцеротофітові мохи(hornworts) — єдині наземні рослини, що мають такі «бульбашки», як у водоростей. Вчені припустили, що їхній механізм буде легше адаптувати для злаків. І вони не помилилися, хоча результат їх здивував.
Читайте также: Google запускає агентів Gemini в даркнет
«Ми думали, що мохи використовують окремий білок для збирання ферментів докупи. А виявилося, що вони модифікували сам Rubisco, додавши йому „хвіст“», — пояснює Таннер Робісон, один із авторів дослідження.
Цей компонент назвали RbcS-STAR. Він працює як молекулярна«липучка»(velcro): щойно він з’являється в клітині, молекули Rubisco миттєво злипаються у щільні кластери, створюючи ідеальні умови для фотосинтезу.
Експерименти на модельній рослині Arabidopsis підтвердили: «липучка» працює універсально. Навіть якщо причепити лише цей STAR-хвіст до звичайних генів рослини, ферменти починають гуртуватися.
Читайте также: OpenAI публікує інструкцію по розробці UX/UI-дизайну з GPT-5.4