Причина в лабораторних рукавичках. Вчені виявили проблему в підрахунку мікропластику

Про це пише видання Science alert.

Мікропластик — це дрібні частинки пластику, які з’являються під час руйнування відходів. Їх знаходять у воді, їжі, повітрі та навіть у людському організмі. Але визначати такі частинки складно через їхній розмір. Вони можуть бути від кількох міліметрів до значно менших за клітину крові.

Читайте также: Підвищений ризик. Якість зору може передбачити деменцію за 12 років до діагнозу — дослідження

Хіміки з University of Michigan досліджували, скільки мікропластику люди вдихають на відкритому повітрі. Під час експерименту вони дотримувалися стандартних правил: не використовували пластик у лабораторії, носили одяг без синтетики та працювали в спеціальній камері для зменшення забруднення. Попри це, у зразках повітря вони виявили кількість частинок більш ніж у 1000 разів більшу, ніж у попередніх дослідженнях.

Після перевірки з’ясувалося, що джерелом забруднення стали саме лабораторні рукавички. Вони залишали на поверхні зразків дрібні частинки, які потім помилково визначалися як мікропластик. Ці частинки — солі стеарату — використовують під час виробництва рукавичок, щоб їх легше було знімати з форми. Вони можуть переноситися на обладнання і зразки при контакті.

Солі стеарату самі по собі не є мікропластиком, але мають схожу структуру з поліетиленом — найпоширенішим видом пластику. Через це під час аналізу їх складно відрізнити. Дослідники використовують метод вібраційної спектроскопії, який визначає матеріал за взаємодією зі світлом. Через схожість структур поліетилену і стеаратів сигнали майже однакові, тому система часто помиляється.

Учені перевірили сім типів рукавичок і змоделювали роботу з лабораторним обладнанням. Виявилося, що рукавички можуть додавати понад 7000 частинок на квадратний міліметр, які помилково вважаються мікропластиком. Більшість таких частинок були меншими за 5 мікрометрів — саме цей розмір вважається особливо небезпечним, бо такі частинки легше потрапляють у клітини.

Читайте также: Моделі штучного інтелекту брешуть не тільки заради себе, але й щоб врятувати інші LLM — дослідження

Автори зазначають, що це може впливати на дослідження, які використовують для розробки екологічної політики. Завищені показники можуть створювати неправильне уявлення про масштаб проблеми.

Щоб уникнути помилок, дослідники радять по можливості не використовувати рукавички під час аналізу мікропластику. Якщо це необхідно, вони рекомендують застосовувати рукавички без стеаратів, наприклад ті, що призначені для електронної промисловості. Також команда розробила методи, які допомагають відрізняти такі частинки у вже зібраних даних.

Вчені підкреслюють, що навіть якщо реальна кількість мікропластику нижча, ніж вважалося, його наявність усе одно викликає занепокоєння через можливий вплив на здоров’я людей і екосистеми.

Читайте также: 70 років у теорії. Вчені вперше експериментально зафіксували невловимі молекули з чотирма атомами кисню