Автор admin 
Насправді мова йде не про створення енергії з нічого, а про технічний«хак» процесу поглинання фотонів. За допомогою металевого комплексу на основі молібдену вчені змусили один високоенергетичний фотон породжувати одразу два носії заряду, що дозволяє обійти теоретичну межу ефективності класичних кремнієвих панелей, пише New Atlas.
Читайте также: Паливо з пустелі. 150 мільйонів фінікових пальм можуть стати джерелом відновлюваної біооливи
Стандартні сонячні батареї сьогодні впираються у так звану межу Шоклі-Квайссера(близько 33%). Проблема в тому, що фотони синього спектра несуть надлишок енергії, який кремній не може перетравити: він вибиває один електрон, а решта енергії просто випаровується у вигляді марного тепла.
Японські дослідники використали явище синглетного поділу(singlet fission), де один збудник-екситон розщеплюється на два слабші. Раніше ці «зайві» носії енергії було майже неможливо впіймати через конкуруючі механізми, які буквально крали заряд до того, як він потрапляв у ланцюг.
Ключовим інженерним рішенням став молібденовий комплекс із властивістю«перекидання спіну»(spin-flip). Ця молекулярна структура вибірково захоплює саме ті триплетні екситони, які раніше вважалися втраченими, ігноруючи побічні шляхи витоку енергії. Доцент Йоічі Сасакі пояснює стратегію команди так:
Читайте также: Кінець анонімності: Anthropic впроваджує обов’язкову перевірку документів для користувачів Claude
«У нас є два основні шляхи подолання ліміту. Один — це конвертація низькоенергетичних інфрачервоних фотонів у видиме світло. Інший, який ми досліджуємо тут, — використання синглетного поділу для генерації двох екситонів з одного фотона».
Результат у 130% означає, що на кожні 100 поглинутих часток світла система стабільно видає 130 носіїв заряду.
Читайте также: Стратосферний прорив. Сонячний дирижабль Sceye перетнув Атлантику за 12 днів