Автор admin 
Попри успіх Монреальського протоколу 1987 року, згідно з яким світ майже повністю відмовився від хлорфторвуглеців(ХФУ), у законодавстві залишилася«лазівка». Вона дозволяє використовувати небезпечні речовини як сировину для виробництва пластмас та антипригарних покриттів.
Читайте также: «Брама смерті». У Туреччині знайшли ворота для випуску хижаків на арену гладіаторських боїв
Раніше вважалося, що під час промислової переробки в атмосферу потрапляє не більше 0,5% цих речовин. Проте нові вимірювання глобальної мережі моніторингу AGAGE показали, що реальний рівень витоків становить близько 3,6%, а для деяких хімікатів цей показник ще вищий. Дослідники підкреслюють: якщо ситуація не зміниться, відновлення озонового шару до рівня 1980 року затягнеться до 2073 року, що на сім років довше, ніж прогнозувалося раніше.
Професорка Сьюзан Соломон, яка свого часу допомогла визначити причину появи озонової діри над Антарктидою, зазначає, що ці викиди є «недоліком системи». Хоча виробництво ХФУ для аерозолів та кондиціонерів припинено, використання їх як проміжної сировини продовжує шкодити планеті.
Читайте также: Кінець епохи графічних редакторів? Claude Design малює макет за секунди
Автори дослідження, опублікованого в Nature Communications, закликають уряди посилити контроль за промисловими процесами. За їхніми словами, хімічна індустрія здатна швидко адаптуватися та знайти безпечніші альтернативи.
Скорочення витоків або повна заміна небезпечної сировини дозволить уникнути тисяч випадків захворювання на рак шкіри та прискорить«загоєння» захисного екрана Землі. Країни-учасниці Монреальського протоколу вже обговорюють методи розв’язання цієї проблеми на щорічних зустрічах.
Читайте также: Температура 100 мільйонів градусів. Дослідники США розробляють інноваційне паливо для реакторів