Автор admin 
У п’ятницю, 17 квітня 2026 року, було офіційно зупинено роботу приладу для дослідження низькоенергетичних заряджених частинок(LECP). Це рішення зумовлене критичним виснаженням ядерних енергетичних потужностей зонда, який працює у космосі вже майже пів століття.
Читайте также: Новий клас. Вчені створюють матеріали, що тримаються разом без клею і можуть розпадатися від вібрації
Вояджер-1, запущений у 1977 році, став першим апаратом, що вийшов за межі геліопаузи — зовнішньої межі магнітного міхура Сонця. Станом на квітень 2026 року він перебуває на неймовірній відстані понад 24 мільярди кілометрів від Землі. У таких екстремальних умовах кожен ват енергії є вирішальним для підтримки зв’язку з планетою та продовження досліджень міжзоряного середовища.
Прилад LECP працював на борту зонда практично з моменту старту, вимірюючи потоки іонів, електронів та космічних променів. Вимкнення цього інструменту не було несподіваним: порядок зупинки обладнання був узгоджений фахівцями NASA ще багато років тому. Аналогічний крок було зроблено і для Вояджера-2, чий прилад LECP відключили у березні 2025 року.
Читайте также: Бывшая Жена Виталия Портникова: Биография, Личная Жизнь и Карьера
Обидва апарати серії Вояджер починали свою місію з ідентичними комплектами з десяти наукових інструментів. Сьогодні на кожному з них у робочому стані залишаються лише три прилади. Фахівці зазначають, що попри поступове скорочення функціоналу, унікальне розташування зондів поза межами Сонячної системи робить їхні дані безцінними для науки, адже жоден інший апарат поки що не здатний проводити прямі вимірювання у міжзоряному просторі. Відключення другорядних систем дозволить Вояджеру-1 ще деякий час надсилати сигнали додому, залишаючись«очима» людства в глибинах космосу.
Читайте также: Бывшая Жена Виталия Портникова: Биография, Личная Жизнь и Карьера