Автор admin 
Дослідниця Мітці Уркіса з Геттінгенського університету довела, що ядра нептунію та фермію — радіоактивних важковаговиків — насправді не круглі. Вони роздуті й витягнуті, наче м’ячі для регбі. Ця деформація — технічний паспорт атома, що визначає, як він вмиратиме і чи здатна людина синтезувати ще важчі елементи.
Читайте также: Темно-вишневі й без Dynamic Island? Що відомо про iPhone 18 Pro і Pro Max та чи вийдуть вони у 2026 році
Головна проблема актиноїдів — їхня катастрофічна нестабільність. Ці атоми народжуються в прискорювачах поштучно і «живуть» лічені секунди. Традиційна апаратура просто не встигає їх розгледіти, тому команді довелося зібрати унікальний лазерний сетап на базі оптичного параметричного осцилятора(OPO). Цей прилад генерує прецизійні УФ-імпульси з шириною лінії всього 100 МГц, що дозволяє «рентгенівськи» промацати енергетичні переходи електронів у той самий момент, коли атом ще цілий.
Фізика процесу тримається на аналізі надтонкої структури. Оскільки ядро — це не точка, а об’єкт із об’ємом і формою, воно злегка зсуває енергетичні рівні навколишніх електронів. Вимірявши ці зсуви, вчені отримали точні параметри електричних та магнітних властивостей нептунію.
Читайте также: По той бік кнопки «зняти». Як навчити свій iPhone бачити світ як професійна камера
«Ці елементи вкрай важко вивчати, бо вони існують у мізерних дозах і миттєво зникають», — каже Мітці Уркіса.
Проте її метод відкрив вікно саме в ту зону таблиці Менделєєва, де панує хаос і розпад.
Читайте также: Тім Кук залишить посаду CEO Apple 1 вересня