Автор admin 
Ця інновація може радикально змінити підхід до дезінфекції предметів щоденного вжитку, як-от екранів смартфонів, клавіатур та лікарняного обладнання, дозволяючи відмовитися від агресивних хімічних засобів.
Читайте также: OpenAI повертає лідерство: GPT-5.5 випередила Claude Opus 4.7 у ключовому бенчмарку Terminal-Bench 2.0
Матеріал виготовлений з акрилу та вкритий спеціальною структурою з надзвичайно дрібних елементів — наностовпчиків. Принцип дії плівки базується не на хімічному впливі, а на механічній силі. Коли вірус потрапляє на поверхню, ці мікроскопічні утворення захоплюють його і починають розтягувати зовнішній шар патогену. Процес триває до тих пір, поки оболонка вірусу буквально не розривається, що робить його нездатним до подальшого розмноження та інфікування організму.
Результати дослідження, опубліковані в журналі Advanced Science, продемонстрували вражаючу ефективність. Під час експериментів із вірусом парагрипу людини 3(hPIV-3), який викликає бронхіоліт та пневмонію, близько 94% вірусних частинок були знищені або критично пошкоджені протягом першої години контакту з поверхнею.
Провідний автор роботи Самсон Мах зазначив, що команда зосередилася на використанні недорогих матеріалів, сумісних із масовим виробництвом. Унікальність нового підходу полягає в тому, що наноструктури нанесені на гнучкий пластик, а не на тверді метали чи кремній, як це робилося раніше. Це дозволяє використовувати технологію рулонного друку на існуючому заводському обладнанні, що значно спрощує впровадження новинки на ринок.
Читайте также: Таємниці земних глибин. Вчені виявили масштабну деформацію мантії біля ядра планети
Важливим відкриттям стало те, що ефективність знищення вірусів залежить не від висоти наностовпчиків, а від щільності їхнього розташування. Дослідження показало, що ідеальна відстань між структурами становить близько 60 нанометрів. Коли цей показник збільшувався до 100 нанометрів, антивірусна активність помітно знижувалася, а при відстані у 200 нанометрів ефект майже повністю зникав. Така щільність дозволяє декільком наностовпчикам одночасно впливати на одну вірусну частинку, розтягуючи її мембрану до критичного стану.
У перспективі така технологія може стати стандартом для громадських місць та медичних установ, забезпечуючи постійний захист без необхідності регулярної обробки поверхонь дезінфекторами. Вчені вже заявили про готовність до співпраці з бізнесом для виходу на промислові масштаби виготовлення захисної плівки.
Читайте также: Золото бронзової доби. На грецькому острові Егіна знайшли скарби віком 3500 років