Дослідження показало, що основна активність із формування нових світил зосереджена в межах приблизно 40 000 світлових років від Галактичного центру.
Читайте также: Інвестиції майбутнього. Фонд BMW виділяє 300 мільйонів доларів на ШІ-розробки
Це відкриття стало можливим завдяки аналізу віку понад 100 000 гігантських зірок та використанню даних космічного телескопа Gaia.
Вчені виявили цікаву закономірність: у міру віддалення від центру галактики зірки стають молодшими, що підтверджує теорію росту«зсередини назовні». Однак на відстані від 35 000 до 40 000 світлових років ця тенденція різко змінюється. За цією межею зірки знову стають старішими, утворюючи специфічний U-подібний профіль віку. Ця точка перелому і є справжнім краєм активного диска, де ефективність народження нових зірок стрімко падає.
Читайте также: Парадокс серотоніну. Вчені з’ясували, чому ліки проти тривожності заважають слуху
Виникає питання: чому за межами цієї зони все ще існують зірки? Дослідники пояснюють це явище«радіальною міграцією». Подібно до серферів на хвилях, окремі зірки взаємодіють зі спіральними рукавами галактики, набирають швидкість і поступово переміщуються далеко від місця свого народження. Оскільки цей процес тривалий, найбільш віддалені об’єкти зазвичай є найстарішими. Важливо, що вони рухаються майже круговими орбітами, що спростовує гіпотезу про їхнє занесення з інших галактик.
Хоча межа тепер чітко визначена, вчені продовжують з’ясовувати причини раптового припинення зіркоутворення. Серед імовірних факторів називають гравітаційний вплив центральної перемички галактики або викривлення зовнішнього диска. Використання суперкомп’ютерного моделювання та нових спектроскопічних даних відкриває нову еру в «галактичній археології», дозволяючи детально реконструювати історію формування нашого космічного дому.
Читайте также: Важить 135 тонн. США передали 18-метровий магніт для найбільшого у світі термоядерного реактора
