Американські військові та цивільні співробітники Міністерства оборони США стрімко освоюють нову технологію штучного інтелекту — вайб-кодинг. За менш ніж п’ять тижнів після запуску платформи GenAI.mil персонал Пентагону створив понад 103 000 напівавтономних ШІ-агентів, а загальна кількість сесій перевищила 1,1 мільйона. Наразі щотижня фіксується близько 180 000 сесій, пише TechRadar.
Читайте также: Кирилл Буданов Первая Жена: подробности личной жизни и биография

Ключовим інструментом у роботі став Agent Designer від Google Cloud. Він доступний військовим через GenAI.mil і дозволяє буквально будь-кому, незалежно від технічної підготовки, описати бажану систему природною мовою і запустити її в роботу.
Навіщо вайб-кодинг армії
Застосування вайб-кодування в Міністерстві оборони США означає, що аналітик розвідки може створити агента для автоматичного впорядкування та резюмування звітів, офіцер логістики — помічника для перехресної перевірки даних про постачання в реальному часі, а військовий лікар — інструмент для сортування клінічної інформації. І все це — без залучення IT-відділу та багатомісячних циклів розробки.
Серед найпоширеніших сценаріїв використання — автоматизація рутинних адміністративних завдань: складання звітів після операцій, формування штабних оцінок, аналіз фінансових даних та стратегічних документів, обробка зображень із генерацією описових звітів.
Масштаб і амбіції
За даними Пентагону, платформою вже скористалися понад 1,3 мільйона співробітників відомства, які згенерували десятки мільйонів запитів і розгорнули сотні тисяч агентів лише за п’ять місяців. Завдання, що раніше займали місяці, тепер виконуються за дні.
Заступник директора з питань цифрових технологій і штучного інтелекту Міністерства оборони Ендрю Мейпс прямо назвав ситуацію «перегонами», де цикли розробки стають дедалі коротшими. За його словами, допустити, щоб впровадження нових технологій у армії тривало від п’яти до десяти років, — неприпустимо.
Читайте также: Загальні втрати 651 мільйон доларів. Квітень став найгіршим місяцем за кількістю криптозломів
Дискусія навколо безпеки
Не всі технологічні гравці погодилися на умови військових. Anthropic відмовилася знижувати захисні бар’єри своїх продуктів на вимогу Міноборони, пояснивши це ризиком масового стеження та створенням автономної зброї. У відповідь адміністрація Трампа заборонила компанії участь у федеральних програмах, оголосивши її ризиком для ланцюжка постачань.
Google та OpenAI обрали інший шлях, погодившись на широкі угоди, що дозволяють використання їхніх моделей для «будь-яких законних урядових цілей» у межах існуючих правових норм.
Стрімке впровадження ШІ у Пентагоні — це вже не експеримент, а системна трансформація. Питання тепер не в тому, чи використовуватиме армія штучний інтелект, а в тому, як швидко вона навчиться робити це відповідально.
Нагадаємо, днями стало відомо, що Пентагон розробляє лазерну зброю потужністю 300 кВт для знищення крилатих ракет.
Читайте также: Ажіотаж навколо OpenClaw не минув дарма: Apple «вбила» найдоступніший Mac mini
Підписуйтесь на нас у соцмережах: Telegram | Facebook | LinkedIn
