Це відкриття може кардинально змінити підходи до уловлювання вуглецю, зберігання водню та створення інноваційних каталізаторів.
Читайте также: Codex обігнав Claude Code за кількістю завантажень: всі в захваті від оновлення
MOF-скла складаються з атомів металів, з’єднаних органічними молекулами, що утворюють пористу структуру, здатну«всмоктувати» гази. Проте їхнє промислове використання тривалий час стримувалося складністю обробки: матеріал розм’якшується лише за температур понад 300°C, що дуже близько до точки його термічного розкладання. Такий вузький температурний діапазон робив процес формування виробів надзвичайно ризикованим і дорогим.
Щоб розв’язати цю проблему, вчені з Бірмінгемського та Дортмундського університетів застосували принцип, відомий ще з часів стародавньої Месопотамії. Додаючи невелику кількість сполук натрію або літію, дослідники змогли«розпушити» внутрішню структуру скла. Це дозволило знизити температуру розм’якшення та покращити текучість матеріалу без втрати його унікальних властивостей.
Аналіз за допомогою штучного інтелекту показав, що іони натрію заміщують частину атомів цинку в структурі, роблячи мережу більш гнучкою.
Читайте также: Різкі зміни. За даними вчених, танення льоду Гренландії зросло у шість разів
За словами доктора Домініка Кубіцкі, цей підхід аналогічний до того, як створюється традиційне силікатне скло: невеликі хімічні модифікатори дозволяють контролювати механічні характеристики та поведінку під час плавлення.
Завдяки цьому відкриттю такі перспективні матеріали, як ZIF-62, стають на крок ближчими до реального масштабного виробництва.
Результати дослідження, опубліковані в журналі Nature Chemistry, відкривають шлях до створення нового покоління високоефективних мембран для розділення газів та екологічно чистих систем очищення атмосфери.
Читайте также: Василь Малюк Дочка: биография, личная жизнь и карьера
