Це відкриття, опубліковане в журналі Nature Astronomy, суперечить чинним науковим уявленням, згідно з якими настільки малі та холодні тіла на околицях Сонячної системи не здатні утримувати газову оболонку.
Читайте также: Анна Саливанчук Фігура: биография, личная жизнь и карьера
До цього часу єдиним об’єктом у цьому регіоні з підтвердженою атмосферою вважалася карликова планета Плутон.
Об’єкт 2002 XV 93 має діаметр близько 500 кілометрів. Він рухається по орбіті, здійснюючи повний оберт навколо Сонця за 247,47 року, а його найближча точка до світила розташована у 34 рази далі, ніж орбіта Землі. Аномалію помітили 10 січня 2024 року під час спостережень за зоряним затемненням у Японії. Замість того, щоб миттєво перекрити світло далекої зірки, як це роблять безповітряні тіла, об’єкт змусив зірку згасати поступово. Це вказує на наявність тонкого шару газів, який у 5−10 мільйонів разів тонший за земну атмосферу, але значно щільніший за екзосферу супутника Юпітера Європи.
Наразі вчені не можуть точно пояснити, як такий малий світ утримує гази.
Серед основних гіпотез — наявність внутрішніх процесів, що спричиняють активність кріовулканів, або ж наслідки нещодавнього зіткнення з кометою, яке призвело до тимчасового викиду речовини.
Читайте также: Космічний капелюх під новим кутом. Вчені виявили гігантське гало навколо галактики Сомбреро
Це відкриття змушує дослідників переглянути можливість існування атмосфер і на інших малих транснептунових об’єктах.
Подальші спостереження за допомогою космічних телескопів мають пролити світло на природу та стабільність цієї дивовижної атмосфери, яка кидає виклик сучасній астрофізиці.
Читайте также: Програмування вирішено. Що далі? Творець Claude Code про агентні цикли та майбутнє без програмістів
