Автор admin 
Більше десяти років біолог-природоохоронець Стів Бойс шукав«слонів-привидів» — нічних велетнів, які, за переказами місцевих, жили в Анголі. Коли у 2024 році камера з датчиком руху нарешті зафіксувала їх, Бойс з колегами зі Стенфорда вирішили дізнатися: хто ці слони і звідки вони взялися?
Читайте также: Після спалаху на лайнері MV Hondius. Глава ВООЗ закликав країни готуватися до збільшення кількості випадків зараження хантавірусом
Дані, отримані з ДНК, здивували всіх: слони-привиди генетично відрізняються від будь-якої раніше секвенованої популяції та найбільше нагадують слонів з Намібії, що живуть за сотні кілометрів на південь, йдеться в статті PHYS.org.
Дослідження проводила Кеті Соларі, старша наукова співробітниця та заступниця директора Програми геноміки збереження у Стенфорді. Їхня лабораторія — це група біологів, фізиків та математиків, які використовують геномні інструменти для вивчення еволюційної адаптації.
У лабораторії команда помістила зразки в «бійний міксер» — машину, яка розбиває клітини для вивільнення ДНК. Звідти вилучену ДНК відправляли до секвенатора, який зчитує весь геном.
«Це був справді чудовий приклад використання неінвазивних зразків, оскільки ви навіть не можете побачити тварину», — сказала Соларі. «Найкраще, що ми можемо зробити, це взяти їхній кал, а потім застосувати всі наші геномні методи, щоб отримати інформацію на рівні тканин».
Вчені тестували цей процес на різних ссавцях, переважно в Африці. Вони виявили, що якщо зразок фекалій достатньо свіжий, вчені можуть отримати зовнішній шар слизу, який може поводитися дуже подібно до зразка тканини.
Місце народження слонів, що утримуються в неволі, зазвичай невідоме, і вченим потрібні були геномні дані популяцій диких слонів поблизу слонів-привидів, щоб визначити, чи є вони родичами. Дослідники витратили місяці на збір зразків крові та тканин інших слонів у цьому районі, щоб завершити порівняння.
Читайте также: Британська інновація. Найбільший в Європі ванадієвий акумулятор забезпечить світлом тисячі будинків
«Аналізи показали, що слони-привиди насправді досить сильно відрізняються від усього, що ми секвенували», — сказала Соларі. «Ми змогли сказати, що вони генетично найбільш схожі на слонів у Намібії, а не в дельті Окаванго в Ботсвані, що дивно».
Бойс припускав, що привиди можуть бути нащадками найбільшого наземного ссавця в історії — слона Генрі, вбитого в Анголі у 1950-х. Його останки зберігаються у Смітсонівському музеї. Проте мітохондріальна ДНК Генрі не підтвердила спорідненості. Втім, мітохондріальна ДНК передається по материнській лінії, тому питання походження слонів-привидів залишається відкритим.
Додамо, що метод неінвазивного аналізу фекалій дозволяє вивчати рідкісних тварин, не турбуючи їх. Він уже допоміг підрахувати снігових барсів в Пакистані. Наразі вчені планують оцінити чисельність таємничих слонів та розробити заходи їх захисту.
Раніше NV Техно повідомляло: вчені довели, що слони звертаються один до одного за іменами. Група дослідників на чолі з Майклом Пардо з Університету штату Колорадо та організації Save the Elephants провела роки в кенійських парках Самбуру та Амбоселі, записуючи слоняче«бурчання». Виявилося, що крім відомого всім сурмління, ці гіганти генерують інфразвуки в діапазоні від 1 до 20 Герц.
Щоб розшифрувати цей хаос вібрацій, вчені нацькували на записи алгоритми машинного навчання. ШІ не просто знайшов закономірності, а зміг виокремити конкретні звукові коди для 119 особин. Коли ці записи програвали слонам у дикій природі, «адресати» миттєво реагували: вони прискорювали ходу в бік динаміка і гучно відповідали, тоді як інші члени стада ігнорували заклик, розуміючи, що звертаються не до них.
Читайте также: ШІ, який перебиває співрозмовника. Нова модель від ексдиректорки OpenAI зможе імітувати живу розмову