Автор admin 
Вона має отвір верхній частині голови та порожниста посередині, тому, ймовірно, була призначена для підвішування стіні печери, коли вона використовувалася як культове святилище, пише The History Blog.
Читайте также: Кто Первая Жена Усика? Биография и Личная Жизнь Александра Усика и его супруги
Археологічні дослідження виявили докази використання людиною входу до печери та бічних зон, що датуються II тисячоліттям до нашої ери. Люди бронзової доби використовували її для тимчасового житла, знаходячи там притулок під час конфліктів, негоди або для сезонного перебування. У пізній бронзовій добі та на початку залізної доби вона використовувалася як некрополь. Радіовуглецевий аналіз скелетних останків показав, що вони датуються періодом між 1012 і 481 роками до нашої ери. Після цього 500-річного періоду поховання припинилися.
Однак використання печери не припинилося. На наступному етапі заселення, з кінця IV до середини I століття до нашої ери, іллірійці використовували печеру як святилище. Мініатюрні посудини, більшість з яких були імпортовані з Греції, але також деякі були виготовлені в місцевих майстернях, були залишені в печері як пожертви.
Також були знайдені фрагменти більших грецьких посудин — амфор, що використовувалися для зберігання вина, та посудин, у яких його пили. Іллірійці не використовували ці дуже дорогі предмети у повсякденному житті, тому вони, мабуть, мали релігійні причини включати їх до ритуалів, що проводилися в печері, або залишати їх для богів.
Хоча жодне з пожертвувань не називає бога чи богів, яким поклонялися на цьому місці, маска чітко вказує на Діоніса, бога вина та покровителя театральних вистав, або на його іллірійську версію. Фрагменти грецьких винних посудин також вказують на діонісійський культ.
Читайте также: Замість звалищ — у напівпровідники. Китай планує перетворювати відходи шахт на сировину для технологій
«Ми можемо лише здогадуватися, чи можемо ми пов’язати Діоніса чи його іллірійського аналога з винними посудинами, а водночас і зі згаданою вище маскою, і чи можемо ми знайти в них божество, якому печера служила святилищем, і які ритуали там проводилися. Справа в тому, що більшість знахідок, пов’язаних зі святилищем, розташовані у вхідній та бічних частинах печери, які були майже приховані до розкопок. Завдяки своєму розташуванню в цій недоторканій частині печери, знахідки залишилися цілими та майже повністю збереженими, майже як застигле зображення, якому понад дві тисячі років», — сказав археолог Домагой Перкіч, керівник Археологічного музею Дубровника.
Раніше NV Техно писало, що археологи, які проводили дослідження в рамках реконструкції ринку в хорватському місті Вінковці, виявили рідкісну нерозграбовану цегляну могилу в некрополі римської епохи. Вчені повідомили, що серед понад 200 цегляних поховань, виявлених в районі північного некрополя стародавнього міста, лише два були знайдені цілими та нерозграбованими.
Цієї весни археологи розкопали 44 могили, але на початку травня вони знайшли першу, яку не розграбували в давнину. Коли відкрили гробницю, облицьовану цеглою, археологи знайшли майже повний скелет у відмінному стані. Вони змогли визначити, що останки належали дорослому чоловікові віком від 40 до 45 років на момент смерті.
Читайте также: Забудьте про дешевий штучний інтелект: Anthropic та OpenAI тестують, скільки з вас можна взяти