Автор admin 
На перший погляд, це два різні процеси. Проте нове дослідження, оприлюднене в Imaging Neuroscience, каже, що наш мозок обробляє обидва сценарії за одним і тим самим алгоритмом.
Читайте также: Тимур Миндич: национальность, корни и творческий путь
Десятиліттями нейробіологи припускали, що вільний вибір та реакція на обставини — це різні нейронні шляхи. Але вчені пішли далі: вони проаналізували не те, де в мозку виникає рішення, а те, як воно формується. Виявилося, що в обох випадках мозок працює як суддя, який накопичує факти у справі.
Це схоже на індикатор завантаження файлу: сигнал у нейронах поступово наростає, доки не досягне певної критичної позначки. Як тільки«лічильник» заповнюється, людина приймає рішення. Коли ми вирішуємо швидко — сигнал росте стрімко, коли вагаємося — він повзе вгору повільніше. Це пояснює, чому ми іноді непослідовні: через«шум» у роботі нейронів сигнал може коливатися, і вчора ви обрали пончик, а сьогодні — тарт, хоча ваші вподобання не змінилися.
Читайте также: Постійний ефект. Операції для схуднення виявилися у 5 разів ефективнішими за Ozempic
В експерименті добровольці обирали кольорові кульки: в одному випадку вони мали два варіанти для вільного вибору, в іншому — лише один, який доводилося брати. Результат здивував: активність мозку перед натисканням кнопки була ідентичною. Це перегукується зі знаменитими дослідами Бенджаміна Лібета з 80-х років, які свого часу шокували науковий світ: мозок починає готувати дію за частки секунди до того, як ми взагалі усвідомлюємо своє бажання щось зробити.
Виходить, що вибір — це дещо більш автоматичний процес, ніж нам хотілося б думати. Проте не варто робити висновок, що свободи волі не існує. Весь«фокус» у тому, що саме мозок підраховує під час накопичення цього сигналу.
Читайте также: Програміста Google заарештували після того, як він заробив $1,2 млн на ставках