Автор admin 
Біологи з Університету Юти офіційно розширили цей надкороткий список, описавши крихітного і вкрай дивного сусіда місцевої фауни. Ним виявився мікроскопічний круглий хробак, який, судячи з усього, не зустрічається більше ніде на планеті, а його поява в Юті спантеличила вчених.
Читайте также: Повернення класики RPG. Ремейк Baldur’s Gate 2 розробляється спільно з дизайнером оригіналу — ЗМІ
Новий вид отримав офіційну назву Diplolaimelloides woaabi. Довжина цього створіння ледве сягає півтора міліметра, проте за його скромними розмірами ховається величезна наукова загадка. Керівник команди дослідників, асистент кафедри біології Майкл Вернер, перед реєстрацією назви вирішив порадитися зі старійшинами індіанського племені північно-західних шошонів, чиї предки споконвіку жили на цих землях. Саме лідери корінного народу підказали слово Wo’aabi, яке їхньою мовою означає просто«хробак».
Взагалі нематоди вважаються одними з найпоширеніших істот на Землі, адже науці відомо понад чверть мільйона їхніх видів — від арктичних льодовиків до глибоководних океанічних западин. Попри таку всеїдність, у самому Великому Солоному озері їх ніколи раніше не знаходили. Ситуацію змінила Джулі Юнг, яка під час звичайної польової експедиції на байдарках та велосипедах натрапила на перші зразки.
Хробаки оселилися всередині так званих мікробіолітів. Це специфічні тверді кургани з мінералів та водоростей, схожі на підводні рифи, які покривають дно озера і тримають на собі всю тутешню харчову ланцюжок. Науковцям знадобилося три роки кропіткої лабораторної роботи, щоб остаточно підтвердити унікальність знахідки. Тварин вивчали за допомогою скануючої електронної мікроскопії та ДНК-секвенування, завдяки чому вдалося розгледіти мікроскопічні очні плями, зрощені губи, лійкоподібний рот та специфічні щетинки. Окрім того, генетичні тести натякають, що на дні озера може ховатися ще й другий, поки не описаний вид нематод.
Поява цього створіння у високогірній Юті, відрізаній від найближчого океану тринадцятьма сотнями кілометрів суші, відверто спантеличила наукову спільноту. Поки що дослідники намагаються зіставити два абсолютно несумісні припущення.
Читайте также: Енергія з викидів. У Китаї запрацювала перша у світі 30-мегаватна електростанція на відпрацьованих газах
З одного боку, професор Байрон Адамс схиляється до еволюційної теорії глибокого минулого. На його думку, нематоди обживали тутешні береги ще за епохи динозаврів, коли Північну Америку розсікало навпіл прадавнє море. Річкові потоки, що стікали тоді в океан прямо через територію нинішньої Юти, слугували чудовим домом для цих мікроорганізмів.
Коли ж тектонічні процеси підняли Колорадське плато й утворився замкнений Великий Басейн, крихітні істоти опинилися у пастці. Справедливість цієї здогадки означатиме, що хробаки мають фантастичну витривалість, адже їм довелося пережити кардинальне опріснення регіону якихось 20−30 тисяч років тому, коли тут розлилося велетенське прісне озеро Бонневіль.
Друга версія виглядає значно буденнішою, покладаючи всю відповідальність на міграційні маршрути птахів. Щороку транзитом через Велике Солоне озеро подорожують мільйони пернатих. Цілком імовірно, що мандрівні птахи просто занесли мікроскопічних безхребетних на власному пір’ї чи в підсохлому багні, що налипло на лапи під час відпочинку на інших солоних озерах планети.
Читайте также: Життя в наперстку води. Вчені з’ясували, що туман є живою екосистемою, яка очищує повітря від токсинів