Автор admin 
Реакція спільноти була миттєвою. Лауреат Філдсівської премії Тім Гауерс назвав це «віхою в ШІ-математиці», а професор Даніель Літт визнав, що вперше бачить автономний результат від нейромережі, який захоплює сам по собі, а не просто як демонстрація технологій.
Читайте также: Реконструкція апокаліпсису. Учені розкрили анатомію супервиверження в Новій Зеландії
Про це пише Аrs Technica.
Звісно, це перший випадок, коли штучний інтелект розлузав велику відкриту гіпотезу. Але якщо подивитися тверезо, перед нами не якийсь магічний стрибок, а цілком логічний крок. Ще три роки тому мовні моделі(LLM) тупили на простій арифметиці, торік почали перемагати на шкільних олімпіадах, а вже в січні 2026 року на Joint Mathematics Meetings учені шепталися, що ШІ потихеньку допомагає в дослідженнях.
Загалом, великий угорський математик Пауль Ердеш у 1946 році запропонував просту на вигляд гру. Уявіть, що ви кидаєте на площину $n$ точок. Скільки пар із цих точок можуть мати відстань між собою рівно в одну одиницю?
Читайте также: Nvidia випустила Nemotron 3 Ultra — найкращу безкоштовну LLM, створену не в Китаї
ШІ зметикував, що Ердешова сітка — це надто просто. Нейромережа побудувала куди складнішу структуру: вона взяла решітку у високовимірному просторі, використала замість цілих чисел так звані алгебраїчні цілі числа, а потім спроєктувала все це неподобство назад на двовимірну площину. Така хитра геометрія дозволила«упакувати» набагато більше одиничних відстаней на ту саму кількість точок.
Сам алгоритм не назвав точної цифри, але математик Вілл Савін швидко перевірив модель і довів, що швидкість росту там становить щонайменше n^{1.014}.
Читайте также: Підготовка до 6G. США і Тайвань спільно вироблятимуть пластини для телекомунікацій