Автор admin 
Нове клінічне випробування показало, що ці біодобавки жодним чином не покращують пам’ять, розумові здібності та не зупиняють деградацію клітин мозку. «Простий прийом добавок омега-3 в лоб не дає результату», — зазначає провідний автор дослідження доктор Хусейн Яссін, професор неврології Кекської медичної школи Університету Південної Каліфорнії, США.
Читайте также: Фотографувати на смартфон як профі. 8 порад для ідеальних знімків
«Навіть коли ми фіксували високий уровень омега-3 в мозку учасників групи, яка отримувала препарати, це не призводило до покращення їхніх когнітивних функцій», — додає Яссін, який також очолює Центр персоналізованого здоров’я мозку.
Що ж тоді дійсно допомагає? За словами вченого, секрет криється в комплексному підході: регулярній фізичній активності, боротьбі зі стресом, якісному сні та переважно рослинній дієті. При цьому корисні жирні кислоти краще отримувати з природних джерел — жирної риби, горіхів і насіння.
«У країнах Середземномор’я високий рівень омега-3 в організмі дійсно є надійним показником збереження гостроти розуму, — пояснює доктор Яссін. — Проте тамтешні жителі не ковтають таблетки жменями. Вони просто їдять свіжу жирну рибу, багато рухаються, спілкуються з друзями й ведуть розмірене життя без хронічного стресу.
У таких умовах омега-3 чудово підтримує роботу мозку. Проте якщо ви харчуєтеся типовим фастфудом, ведете сидячий спосіб життя й щодня виснажуєте себе робочим стресом, то дослідження показало, що наявність навіть великої кількості омега-3 в мозку ситуацію не виправить”.
Доктор Річард Айзексон, керівник відділу досліджень Інституту нейродегенеративних захворювань Флориди, який не брав участі в цьому дослідженні, погоджується: після багатьох років активного просування риб’ячого жиру в медіа настав час переглянути наші погляди.
«Омега-3 жирні кислоти є критично важливими для здоров’я мозку, особливо для носіїв гена APOE4, який суттєво підвищує ризик хвороби Альцгеймера, — каже Айзексон. — Проте ця робота чітко показує: добавки неефективні для тих, хто попередньо не нормалізував загальний стан свого здоров’я».
Поліненасичені жирні кислоти омега-3 життєво необхідні людині: вони допомагають знижувати тиск, покращують рівень корисного холестерину, підтримують здоров’я клітин і зменшують ризик деменції.
Річ у тім, що до 60% людського мозку складається з ліпідів, тобто жирів, і близько 35% з них припадає саме на омега-3. Оскільки наш організм самостійно їх не виробляє, ми маємо отримувати ці речовини з їжі — наприклад, лосося, оселедця, скумбрії, сардин, а також волоських горіхів чи насіння чиа й льону.
Капсули риб’ячого жиру містять переважно дві кислоти: ейкозапентаєнову, або ЕПК, та докозагексаєнову, або ДГК. Вони мають різні функції: ЕПК бореться із запаленнями та підтримує серце, а ДГК є базовим будівельним елементом для мозку й очей. Рослинні добавки з водоростей також є джерелом цих кислот. Препарати на основі насіння льону чи конопель постачають альфа-ліноленову кислоту, або АЛК, яка допомагає перетворювати їжу на енергію та захищає судини.
Читайте также: Тіло затримує воду? Дієтолог пояснює, як це зупинити без таблеток
Утім, цілісні продукти мають перевагу, яку добавки відтворити не здатні. Наприклад, волоські горіхи, крім АЛК, містять магній, марганець, мідь та вітамін B6. Дикий лосось багатий на якісний білок, вітаміни A, D, B12, селен та калій.
«Коли ви їсте рибу, ви отримуєте не просто окрему жирну кислоту, а весь комплекс корисних речовин, — зазначає доктор Яссін. — Але це має бути частиною здорового способу життя. Якщо лосося сильно засмажити в олії або подати з порцією картоплі фрі, його користь повністю нівелюється».
Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване клінічне дослідження, результати якого опубліковані в медичному часописі eBioMedicine, розділило 365 учасників віком від 55 до 80 років на дві групи. Усі вони не мали деменції, але мали критично низький рівень омега-3 в організмі та принаймні один фактор ризику — ожиріння, сидячий спосіб життя, високий тиск або холестерин.
Майже половина піддослідних була носіями гена APOE4. Саме ці люди теоретично мали отримати найбільшу користь від добавок, оскільки їхній мозок менш ефективно розщеплює жири.
Протягом 24 місяців група, яка отримувала препарати, щодня приймала високу дозу омега-3 з водоростей — 2000 мг ДГК. Контрольна група приймала плацебо. Обидві групи додатково вживали вітаміни групи B. Усім учасникам періодично робили МРТ мозку, когнітивні тести та аналізи крові.
Тести підтвердили, що добавка подіяла на фізіологічному рівні: вміст омега-3 в еритроцитах зріс із 4,9% до 11%, а рівень ДГК у спинномозковій рідині, яку ще називають ліквором, піднявся в середньому на 17% за перші шість місяців. Це довело, що жирні кислоти успішно дісталися мозку.
Проте, попри фізіологічні зміни, жодного покращення пам’яті, мислення чи об’єму гіпокампу — центру пам’яті в мозку — в учасників не виявили.
«Фактично між тими, хто приймав омега-3, і тими, хто отримував плацебо, не було жодної реальної різниці», — каже доктор Яссін.
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.
Читайте также: Не просто поширеніша — небезпечніша. Вчені дізналися, чому хвороба Альцгеймера частіше вражає жінок