Автор admin 
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України переглянуло критерії визнання підприємств критично важливими — а саме від цього статусу залежить право бронювати працівників від мобілізації. Новий від 24 червня 2026 року вводить набагато жорсткіші зарплатні пороги, які особливо вдарять по IT-компаніях, стартапах і представництвах іноземних технологічних бізнесів.
Читайте также: Корисне уподобання. Любов до цибулі може вказувати на нижчий ризик діабету та гіпертонії — дослідження
Головна зміна: зарплата має бути в 2-3 рази вищою за середню по країні
Раніше зарплатних диференційованих критеріїв для загального переліку підприємств не існувало взагалі. Тепер вони з’явилися — і вимоги доволі жорсткі:
- Компанії зі штатом понад 50 осіб повинні забезпечити середню зарплату не нижчу за середню по країні за останній звітний рік, помножену на коефіцієнт 2. Тобто фактично вдвічі вищу за середньоукраїнську.
- Менший бізнес — від 20 до 50 осіб — повинен платити ще більше: середня зарплата має перевищувати загальнонаціональний показник утричі.
- Постійні представництва нерезидентів — формат, який часто використовують міжнародні IT-корпорації для роботи в Україні — тепер також підпадають під коефіцієнт 3, тоді як у попередній редакції документа діяв коефіцієнт 2.
Тобто чим менша компанія за чисельністю, тим вищу зарплатну планку їй доведеться долати, щоб зберегти право бронювати співробітників.
Окремо прописали умови для бізнесу з міжобласним статусом — тобто компаній, які працюють у трьох і більше регіонах (наприклад, мають кілька розробницьких хабів). Для них вимоги інші: штат від 10 осіб і сплата податків та єдиного соціального внеску на суму не менше 24 000 гривень у кожній з областей за останні три місяці.
Бронювання: що залишилось без змін
Не всі шляхи отримання статусу критичності прив’язані до зарплат. Як і раніше, критичними можуть визнати:
- резидентів індустріальних парків;
- підприємства з державними грантами;
- виробників української техніки за держпрограмами (за умови, що продукція входить до переліку Мінекономіки й частково компенсується з бюджету);
- компанії, які надають послуги Мінекономіки за контрактами від шести місяців;
- підприємства у сфері управління Мінекономіки.
Водночас із критеріїв прибрали норму про сплату ПДФО не менше 324 тисяч гривень за квартал, а також можливість отримати статус через володіння 90% капіталу інших критичних підприємств.
Читайте также: Корисне уподобання. Любов до цибулі може вказувати на нижчий ризик діабету та гіпертонії — дослідження
Агросектор і лісгоспи теж під ударом
Зміни торкнулися не лише зарплат. Для аграрного сектору вдвічі підняли мінімальну площу оброблюваних угідь — з 500 до 1000 га, а порогова річна виручка зросла з 20 млн до 40 млн гривень. Для агропідприємств тепер обов’язково потрібна копія податкового розрахунку з підтвердженням від контролюючого органу.
Лісове господарство постраждало ще сильніше — вимоги до площі постійного користування земельними ділянками зросли в п’ять разів: з 500 до 2500 га. Альтернативний критерій за кількістю застрахованих працівників, навпаки, знизили — з 15 до 10 осіб, але тепер він обов’язково доповнюється фінансовою умовою: річний доход не менше 10 млн гривень, якого раніше для лісгоспів просто не існувало. З переліку профільних КВЕД для галузі прибрали мисливство, інжиніринг, геологію та деякі види освітньої діяльності.
Як оформити бронювання за новими умовами
Підприємствам дали три місяці для підтвердження статусу критичності за оновленими правилами — термін спливає 1 вересня 2026 року. Це вже не перше посилення цьогоріч: раніше Кабмін уже уточнював критерії визначення критично важливих підприємств і правила бронювання військовозобов’язаних працівників.
Нагадаємо, не так давно в Україні порахували, скільки IT-фахівців мають бронювання від мобілізації.
Читайте также: Як викликати пророка. У нещодавно знайдених працях святого Августина знайшли відповіді на небезпечні біблійні питання
Підписуйтесь на нас у соцмережах: Telegram | Facebook | LinkedIn