Тканинні імплантати. Вчені створили ін’єкційні мініоргани, які можуть стати альтернативою трансплантації

Про це пише видання SciTechDaily.

Печінка виконує близько 500 життєво важливих функцій. Вона очищає кров від токсинів, допомагає організму переробляти ліки, виробляє білки для згортання крові та бере участь у багатьох інших процесах. Коли орган перестає працювати, найчастіше єдиним ефективним методом лікування залишається трансплантація, однак донорських органів бракує.

Читайте также: Claude Code без попередження видаляє історію чатів — розробники обурені

Дослідники з Массачусетського технологічного інституту створили ін’єкційні тканинні імплантати, які назвали «міні печінками». В експериментах вони приживалися в організмі мишей щонайменше два місяці та виконували багато функцій здорової печінкової тканини.

За словами керівниці дослідження Сангіти Бхатії, ці імплантати можна розглядати як своєрідні «супутникові печінки». Вони здатні підтримувати роботу хворого органа, не замінюючи його повністю.

Основу технології становлять клітини печінки, які вводять разом із крихітними кульками з гідрогелю. Ці мікросфери утримують клітини поруч одна з одною, допомагають їм швидше з’єднатися з кровоносними судинами та залишатися на місці після ін’єкції. Під час введення матеріал поводиться як рідина, а вже всередині організму знову утворює стабільну структуру.

До складу імплантата також входять клітини-фібробласти. Вони підтримують життєздатність клітин печінки та стимулюють утворення нових кровоносних судин, які забезпечують тканину поживними речовинами.

Для введення «міні печінок» команда розробила метод із використанням ультразвукового контролю. Такий підхід дозволяє точно розміщувати імплантат і надалі спостерігати за його станом без додаткових хірургічних втручань.

Читайте также: «Схожі на поп-зірок і працюють по дому»: у Китаї почали продавати домашніх роботів за $17 600

Під час дослідження імплантати вводили в жирову тканину черевної порожнини. У майбутньому їх можуть розміщувати й в інших ділянках організму, зокрема поблизу селезінки або нирок. Якщо тканина добре забезпечується кров’ю, клітини працюють майже так само, як і в природній печінці.

Після введення клітини сформували щільну стабільну структуру, у яку поступово проросли нові судини. Це дозволило їм виживати, нормально функціонувати та виробляти необхідні білки. Упродовж восьми тижнів, що тривав експеримент, клітини залишалися активними та виділяли спеціалізовані білки в кров.

Автори роботи вважають, що в майбутньому така технологія може стати альтернативою операції з трансплантації або тимчасово підтримувати пацієнтів, поки вони очікують на донорський орган.

Наразі метод потребує застосування препаратів, які пригнічують імунну систему, щоб організм не відторгнув імплантат. Дослідники вже працюють над способами усунути цю проблему, зокрема створюють клітини, менш помітні для імунної системи, та гідрогелеві мікросфери, здатні локально вивільняти імунодепресанти.