Вплив на покоління. Травма жертв Голокосту може підвищувати ризик шизофренії у їхніх дітей, показало дослідження

Про це пише видання Medical Express.

Дослідження провели науковці з Єврейського університету в Єрусалимі спільно з колегами зі США. Вчені хотіли з’ясувати, чи може сильна психологічна травма, пережита людиною ще до народження дітей, впливати на психічне здоров’я наступного покоління.

Читайте также: «Фізику не підробиш». Як учений зі США пропонує знайти російську ядерну зброю в космосі

Для аналізу використали дані Єрусалимського перинатального дослідження, яке охоплює дітей, народжених у Західному Єрусалимі в 1964—1976 роках. Ці відомості зіставили з Національним психіатричним реєстром Ізраїлю, щоб простежити випадки госпіталізації через шизофренію та споріднені психічні розлади.

До групи людей, які зазнали впливу Голокосту, віднесли євреїв, народжених у країнах, що перебували під владою нацистів, і які переїхали до Ізраїлю після початку переслідувань. Дослідники також розділили їх за віком на момент початку репресій: до 5 років і старше 5 років.

Найвиразніший зв’язок виявили серед матерів. Якщо жінка пережила переслідування після 5-річного віку, її діти мали більш ніж удвічі вищий ризик розвитку шизофренії. Цей результат залишався статистично значущим навіть після врахування таких чинників, як соціально-економічне становище, маса тіла дитини при народженні та психічні захворювання матері.

Водночас у дітей батьків, які на момент початку переслідувань були молодшими за 5 років, підвищеного ризику не виявили. На думку авторів, маленькі діти могли бути краще захищені від стресу завдяки турботі дорослих або ще не повністю усвідомлювали небезпеку через особливості розвитку.

Читайте также: Планка та пілатес. Дослідження показують, що люди з міцними грудьми та спиною рідше мають проблеми з серцем

Серед батьків-чоловіків початково також спостерігався зв’язок між пережитою травмою та ризиком шизофренії у дітей. Проте після врахування соціально-демографічних чинників він перестав бути статистично значущим.

Дослідники припускають, що вплив материнської травми може передаватися через умови розвитку плода під час вагітності, особливості раннього виховання або епігенетичні зміни. Це зміни в роботі генів, які не змінюють саму ДНК, але можуть впливати на те, як організм реагує на стрес.

Керівниця дослідження професорка Хагіт Хохнер наголосила, що війни мають не лише негайні наслідки. За її словами, вони можуть створювати довготривалий тягар для здоров’я майбутніх поколінь, тому вивчення таких механізмів є важливим для громадського здоров’я.