На відміну від більшості існуючих методів, які потребують високих температур для поглинання та вивільнення CO₂, нова розробка використовує електричний струм та хімічні реакції у звичайному солоному розчині.
Читайте также: Ще раз про недосипання. Втрата всього 80 хвилин сну на добу призводить до набору ваги
Результати дослідження опубліковані у престижному науковому журналі Environmental Science & Technology.
Як зазначають автори дослідження, уловлювання вуглецю безпосередньо з атмосфери є критично важливим, оскільки традиційні промислові фільтри працюють лише на точкових джерелах викидів (наприклад, біля труб заводів) і не здатні видалити вже накопичений у повітрі газ, концентрація якого є значно нижчою.
Новий пристрій працює за принципом електрохімічної батареї. Ключовим елементом технології є використання спеціальних електродів із діоксиду марганцю, стабілізованого калієм, у так званій катіонно-компенсованій комірці. Під дією електричного заряду пристрій змінює рівень кислотності (рН) сольового розчину. На першому етапі розчин стає більш лужним, завдяки чому активно поглинає CO₂ з навколишнього повітря. На другому етапі лужність знижується, що змушує систему вивільняти накопичений вуглець у чистому концентрованому вигляді, готовому до безпечного підземного зберігання або подальшого промислового використання.
Читайте также: Прихована загроза під ногами. 37-річний експеримент виявив нове джерело викидів CO₂
Під час проєктування системи інженери спиралися на закони класичної термодинаміки, які зазвичай використовують при побудові теплових електростанцій. Це дозволило детально проаналізувати втрати енергії та оптимізувати потоки рідин.
Поки що розробка перебуває на початковій стадії. Головним викликом для вчених залишається небажане змішування двох різних потоків рідини під час перемикання циклів пристрою, що знижує його загальну ефективність.
Зараз команда працює над удосконаленням конструкції, щоб запобігти цьому явищу і підготувати технологію до масштабування, що стане важливим кроком на шляху до глобальної декарбонізації.
Читайте также: За двома кістками. Палеонтологи описали новий вид гігантських динозаврів крейдяного періоду
