Автор admin 
Розробку створив Кіран Тріведі, науковець з Університету Вуллонгонгу (UOW). Портативна система за допомогою штучного інтелекту за лічені секунди розпізнає три найнебезпечніші у світі види комарів-переносників хвороб — Aedes, Anopheles і Culex. Інтернет для роботи пристрою не потрібен.
Читайте также: Дві години в повітрі на електриці й турбіні водночас. Гібридний літак уперше піднявся вище 9 кілометрів
В основі — технологія TinyML (Tiny Machine Learning), напрям, що стрімко розвивається і дозволяє запускати моделі штучного інтелекту прямо на маленьких малопотужних чипах, а не на потужних комп’ютерах чи в хмарі.
Нещодавно Тріведі запросили продемонструвати свій пристрій на саміті ООН AI for Good Global Summit у Женеві.
Всесвітня організація охорони здоров’я вважає комара найсмертоноснішою твариною на планеті — щороку через нього гинуть сотні тисяч людей. Найбільше страждають країни, що розвиваються, і віддалені громади, багато з яких не мають лабораторних ресурсів для сучасних методів стеження.
Традиційне спостереження за комарами точне, але повільне: доводиться збирати проби води з місць розмноження, а потім аналізувати личинок у лабораторії, щоб визначити вид. Тріведі виявив, що звук може виконати ту саму роботу значно швидше — адже кожен вид комарів б’є крилами по-своєму й створює свій, ледь помітний, акустичний «відбиток».
«Коли люди думають про штучний інтелект, вони уявляють собі величезні системи, які працюють у хмарі, — каже Тріведі. — TinyML дозволяє нам розмістити цей „інтелект“ безпосередньо на пристрої. Він розпізнає комара за секунди — без інтернету, без витрат на хмарні сервіси й без проблем з приватністю».
Читайте также: Навіть тут були багатії. В Великій Британії розкопали розкішну римську віллу з мозаїкою та двома купальнями
Модель навчили на загальнодоступних аудіозаписах, і вона досягла точності 88,3% — рівня, який Тріведі вважає цілком солідним для такого типу аудіокласифікації. За його словами, точність може зрости ще більше, якщо використати кращі мікрофони та якісніші записи.
Працює все на невеликому пристрої на базі Arduino — недорогій програмованій платі, популярній серед розробників електроніки. У нього вбудовані мікрофон та дисплей, а модель TinyML аналізує звук крил у реальному часі, забезпечуючи швидке, точне й енергоощадне спостереження за переносниками хвороб.
Тріведі вважає, що справжня сила технології розкриється в масштабі — коли цілі мережі таких пристроїв цілодобово стежитимуть за активністю комарів і передаватимуть дані на живі карти.
«Так само, як навігаційний застосунок показує вам трафік у реальному часі, цей пристрій міг би показувати, де накопичуються небезпечні комарі», — пояснює він.
За словами науковця, замість того щоб чекати на спалах хвороби, громади й органи охорони здоров’я зможуть побачити «гарячі точки» заздалегідь і відреагувати вчасно.
Читайте также: США погрожують Китаю санкціями через дистиляцію моделей штучного інтелекту