Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Geoscience, детально описує механізм взаємодії вуглекислого газу(CO₂) з інфрачервоним випромінюванням на різних висотах.
Читайте также: Ваш ноутбук працює, поки ви в кафе: Codex тепер можна керувати з мобільного додатку ChatGPT
У той час як у нижніх шарах атмосфери CO₂ утримує тепло, створюючи парниковий ефект, у стратосфері(на висоті від 11 до 50 км) він діє як ефективна система охолодження.
Молекули газу поглинають енергію, що піднімається знизу, і випромінюють її назад у відкритий космос. З середини 1980-х років стратосфера вже охолола приблизно на 2 °C, що вдесятеро перевищує природні показники без антропогенного впливу.
Читайте также: Археологія по п’ятницях. В горах Шотландії знайшли частину давньої віскікурні
Ключем до розгадки стала так звана«зона Золотоволоски» — певний діапазон довжин інфрачервоних хвиль, які найбільш ефективно відводять тепло. Вчені розробили математичні моделі, які довели: зі зростанням концентрації CO₂ ця зона розширюється, що робить процес охолодження інтенсивнішим. Зокрема, розрахунки підтвердили, що кожне подвоєння рівня вуглекислого газу призводить до зниження температури на 8 °C на межі стратосфери.
Це явище створює небезпечний зворотний зв’язок: охолодження верхніх шарів означає, що планета загалом виділяє менше енергії в космос, замикаючи тепло біля поверхні. Окрім кращого розуміння кліматичних змін на Землі, відкриті фізичні принципи допоможуть астрономам у вивченні атмосфер далеких екзопланет. На думку авторів роботи, це відкриття дає кількісне обґрунтування процесу, який десятиліттями залишався зрозумілим лише на якісному рівні.
Читайте также: Автономність на вікенд. Скільки разів павербанк на 10 000 мАг зарядить iPhone
