Автор admin 
Поки компанії по всьому світу витрачають мільярди на розробку гуманоїдних роботів, їм потрібне одне, чого жодна корпорація не може згенерувати сама: відео того, як звичайні люди роблять звичайні речі. Виносять сміття. Зав’язують шнурки. Миють тарілки. Переливають воду з одного стакана в інший.
Читайте также: Монатік Зріст: подробиці біографії, кар’єри та особистого життя
Саме на цьому побудований невеликий, але швидко зростаючий ринок — платформи, які платять усім охочим за зйомку побутових дій від першої особи. Журналіст Wired Ріс Роджерс вирішив перевірити, наскільки це реально працює, і провів тиждень з iPhone, закріпленим на голові.
Результат: $21,55 за сім днів роботи.
Три платформи, три досвіди
Роджерс протестував три сервіси — Kled, Luel і Waffle Video. Кожен виявився по-своєму показовим.
- Kled попросив знімати базові речі: винесення сміття, зав’язування пакету, зміна мусорного мішка. Але є нюанс — виплату можна отримати лише після завантаження щонайменше 100 одиниць контенту. За дев’ять відео і 97 фотографій, після кількох днів перевірки, платформа нарахувала $1. «Я не очікував багато, але все одно був вражений», — написав журналіст. Щоправда, не в хорошому сенсі.
- Luel виявився найвибагливішим. Платформа обіцяє $6,60 за годину відео, але технічні вимоги — на межі параної: руки у кадрі не менше 95% часу, широкоформатна камера виключно в горизонтальному положенні, закріплена на голові, роздільна здатність не нижче 1080p. Роджерс знімав, як миє посуд і завантажує посудомийну машину. Перша спроба — відхилено: «руки були видні недостатньо часто». Кілька днів потому платформа переглянула рішення і виплатила… $0,55.
- Waffle Video став фаворитом — і з великим відривом. Тут потрібно знімати короткі ролики по 20 секунд: зав’язати шнурки, натерти тарілку, перелити рідину. За 125 схвалених відео платформа нарахувала $20 — стільки, скільки дві інші разом не наблизились навіть теоретично.
Чому роботам потрібне саме це
Логіка за цим ринком проста: гуманоїдним роботам потрібно навчитись маніпулювати предметами у реальному світі — а не в стерильних лабораторних умовах. Мільйони годин відео того, як люди взаємодіють з побутовими предметами під різними кутами, в різному освітленні, різними способами — це саме той тренувальний датасет, за який компанії готові платити.
По суті, носячи iPhone на голові під час миття посуду, ви стаєте частиною конвеєра, що виробляє «м’язову пам’ять» для роботів наступного покоління.
Тренд набирає обертів
Цей ринок виходить за межі маленьких стартапів. У березні 2026 року американський сервіс доставки їжі DoorDash запропонував своїм кур’єрам знімати відео з повсякденними діями для навчання ШІ — і навіть випустив для цього окремий застосунок Tasks.
Читайте также: Геральт із Рівії повертається. Відьмак 3: Дикий гін отримає третє сюжетне DLC — коли чекати
Раніше в соцмережах завірусилось відео з індійськими працівниками фабрик з камерами на головах — за версією коментаторів, вони знімали матеріал для тренування роботів. Times of India підтвердила: подібні «фабрики даних» існують і «не є вигадкою».
Що в підсумку
Нова «підробітка» існує — але чекати на неї як на стабільне джерело доходу не варто. $21 за тиждень роботи з телефоном на голові — це, мабуть, найчесніша відповідь на питання, скільки коштує людська увага для алгоритму.
Для компаній, що тренують роботів, — це дешево. Для людей, що знімають відео, — це майже нічого. Різниця між цими двома оцінками і є справжньою ціною цього ринку.
Нагадаємо: на Балі ноутбуки стали доказом злочину, оскільки на острові заборонили дистанційну роботу в публічних місцях.
Читайте также: Для побуту і промисловості. Китай відкриє перший центр навчання людиноподібних роботів
Підписуйтесь на нас у соцмережах: Telegram | Facebook | LinkedIn