Прихований світ харчових сполук. Вчені заявили, що більшість речовин у їжі досі залишаються невідомими

Про це пише видання ScienceDaily.

Після розшифрування людського геному у 2003 році дослідники сподівалися, що це допоможе пояснити причини багатьох захворювань. Однак генетика, за їхніми оцінками, пояснює лише близько 10% ризиків. Решта залежить від навколишнього середовища, і харчування відіграє в цьому важливу роль.

Читайте также: Нова функція ChatGPT дозволяє планувати завдання на ранок, день чи вечір

За даними дослідників, неправильне харчування пов’язане приблизно з кожною п’ятою смертю серед дорослих віком від 25 років. У Європі воно є причиною майже половини смертей від серцево-судинних захворювань.

Попри багаторічні рекомендації скорочувати споживання жирів, солі та цукру, рівень ожиріння і хвороб, пов’язаних із харчуванням, продовжує зростати. Науковці вважають, що сучасне розуміння їжі залишається неповним.

Тривалий час харчування розглядали переважно через призму білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та інших відомих поживних речовин. Загалом йдеться приблизно про 150 добре вивчених сполук. Водночас учені оцінюють, що раціон людини містить понад 26 тисяч різних хімічних речовин, більшість з яких досі не досліджені.

Для пояснення цього явища дослідники використовують аналогію з темною матерією у Всесвіті. Астрономи знають, що вона існує завдяки її впливу, хоча безпосередньо побачити її неможливо. Подібна ситуація і з харчуванням: люди щодня споживають тисячі речовин, але наука ще не знає, як саме вони впливають на організм.

Деякі фахівці називають ці невідомі молекули «харчовою темною матерією». Серед них можуть бути як корисні речовини, так і ті, що підвищують ризик захворювань. Головне завдання науковців — з’ясувати їхню роль.

Для цього розвивається напрямок foodomics, який поєднує генетику, дослідження білків, клітинних процесів і взаємодії між генами та харчуванням. Ці методи допомагають краще зрозуміти, як їжа впливає на організм не лише через калорії та вітаміни.

Одним із прикладів є середземноморська дієта, яка знижує ризик серцевих захворювань. Вчені пояснюють це, зокрема, впливом на молекулу TMAO, що утворюється під час переробки кишковими бактеріями речовин із червоного м’яса та яєць. Високий рівень цієї сполуки пов’язують із підвищеним ризиком серцевих хвороб. Водночас часник містить речовини, які можуть перешкоджати її утворенню.

Важливу роль відіграють і кишкові бактерії. Вони перетворюють компоненти їжі на нові речовини, здатні впливати на запалення, імунітет і обмін речовин.

Читайте также: Невловима частинка здалася. Китайці вперше виміряли параметри нейтрино точніше за всю попередню науку

Наприклад, елагова кислота, яка міститься у фруктах і горіхах, під дією бактерій перетворюється на уролітини. Ці природні сполуки допомагають підтримувати здоров’я мітохондрій — структур, що забезпечують клітини енергією.

Дослідники наголошують, що їжа є складною системою взаємопов’язаних хімічних речовин. Одна сполука може впливати одразу на кілька біологічних процесів. Харчування також здатне змінювати активність генів без зміни самої ДНК.

Як приклад наводиться досвід дітей, чиї матері пережили голод у Нідерландах під час Другої світової війни. У дорослому віці вони частіше страждали від серцевих захворювань, діабету другого типу та шизофренії. Пізніше вчені встановили, що недостатнє харчування під час вагітності вплинуло на активність їхніх генів.

Зараз наукові проєкти намагаються створити карту цього прихованого світу харчових сполук. У межах Foodome Project уже каталогізували понад 130 тисяч молекул і пов’язали їх із білками людини, кишковими бактеріями та процесами розвитку хвороб.

Мета таких досліджень — зрозуміти, чому одні дієти допомагають певним людям, але не діють на інших, які речовини захищають від хвороб, а які можуть їм сприяти, а також чи можна використовувати окремі харчові сполуки для створення нових ліків або продуктів харчування.

Науковці зазначають, що дослідження «харчової темної матерії» перебуває лише на початковому етапі. Проте вже зараз зрозуміло, що їжа містить набагато більше, ніж калорії та поживні речовини, зазначені на етикетках.