Не екоцид, а клімат. Вчені знайшли справжню причину занепаду жителів острова Пасхи

Дослідження вчених із Ламонт-Доерті(Колумбійський університет) перекреслює цей міф. Аналіз донних відкладень довів: причиною радикальних змін на острові була не людська недбалість, а катастрофічна затяжна посуха, що розпочалася близько 1550 року.

Читайте также: Не екоцид, а клімат. Вчені знайшли справжню причину занепаду жителів острова Пасхи

Вчені вивчили зразки з високогірного болота Рано-Арої та вулканічного озера Рано-Као. За допомогою аналізу залишків рослинного воску вони змогли реконструювати рівень опадів за останні 800 років. Результати шокували: у середині XVI століття кількість дощів впала на 600−800 міліметрів на рік. Острів, де і так бракувало прісної води, буквально«висох» на ціле століття, пише SciTechDaily.

Ці кліматичні зміни дивним чином збігаються з культурним переломом на Рапа-Нуї. Саме тоді мешканці припинили будувати велетенських ідолів(моаї) та переключилися на новий культ — «Тангата Ману»(людини-птаха), де лідерство здобували завдяки силі та витривалості, а не родовитості. Це було не падіння, а швидка адаптація до світу, де старі боги більше не давали води.

Керівник дослідження Редмонд Стейн наголошує: Рапа-Нуї — це історія не про самознищення, а про неймовірну стійкість. Немає жодних доказів того, що населення острова масово вимерло до приходу європейців у XVIII столітті.

Читайте также: Космічна археологія. Вчені знайшли радіосигнали екзопланет у старих архівах, які збиралися роками

Навпаки, острів’яни змогли перебудувати свою соціальну ієрархію та систему виживання в умовах екстремального дефіциту ресурсів.