Перебудова мозку. Підліткові спогади можуть не зникати, а ставати тимчасово недоступними — дослідження

Про це пише видання SciTechDaily.

Дослідження показало, що наприкінці підліткового віку в мозку мишей відбувається перебудова ділянки, яка відповідає за збереження та відтворення довготривалої пам’яті. Йдеться про ретроспленіальну кору, яка допомагає пов’язувати події з місцем, обставинами та вже наявними спогадами.

Читайте также: Нова мова програмування G# для .NET запозичує риси Go, Kotlin і Swift

Науковці виявили, що в цей період тимчасово слабшають так звані перинейрональні сітки. Це захисні структури, які оточують окремі нервові клітини та підтримують зв’язки між ними. Коли вони слабшають, мозок стає більш гнучким, але старі спогади важче пригадати.

Водночас у гіпокампі, який відіграє ключову роль у формуванні нових спогадів, таких змін не зафіксували. Це свідчить, що різні частини системи пам’яті дозрівають по-різному.

Авторка дослідження Єлена Радулович пояснила, що мозок продовжує розвиватися не лише в підлітковому віці, а й у молодому дорослому. За її словами, перебудова перинейрональних сіток, ймовірно, допомагає мозку надавати перевагу новішим спогадам, сформованим у дорослому віці, навіть якщо через це старі стають менш доступними.

Щоб перевірити це, дослідники провели експеримент із мишами. Тварин помістили до камери, де вони отримували слабкий удар струмом. Незабаром після цього миші завмирали, коли знову потрапляли в те саме місце, що свідчило про запам’ятовування неприємної події.

Однак через кілька тижнів миші, які пережили цей досвід у ранньому підлітковому віці, часто вже не демонстрували такої реакції. При цьому дорослі тварини продовжували пам’ятати подію.

Дослідники встановили, що спогади не зникли. Коли мишам нагадували про пережиту ситуацію в іншому місці, вони знову починали боятися початкової камери. Це означає, що інформація залишалася в пам’яті, але тимчасово була недоступною для відтворення.

Читайте также: 7 найкращих альтернатив Claude Code для агентного програмування

Команда також з’ясувала, що за цей процес відповідає зниження рівня білків, необхідних для підтримки перинейрональних сіток, а також менш активна робота фактора росту TGFβ2. Коли вчені відновили активність цього механізму або зміцнили захисні сітки, миші знову змогли пригадати старі спогади.

До середнього дорослого віку багато таких спогадів поверталися самостійно. Проте вони ставали менш точними. Наприклад, миші починали боятися не лише місця, де отримали удар струмом, а й інших схожих середовищ.

Автори роботи припускають, що така зміна може допомагати зберігати загальний життєвий досвід, навіть якщо дрібні деталі поступово стираються.

Дослідження проводили лише на мишах, тому поки що невідомо, чи відбуваються такі самі процеси в людей. Водночас науковці зазначають, що людський мозок також продовжує активно дозрівати приблизно до середини або кінця третього десятиліття життя, тому ці результати можуть допомогти краще зрозуміти розвиток пам’яті та деяких психічних розладів, які часто проявляються саме в пізньому підлітковому віці.