Життя у крижаних тріщинах. На супутнику Юпітера Європі вперше виявили аміак

Дослідник Аль-Емран із Лабораторії реактивного руху НАСА ідентифікував сліди аміаку, аналізуючи архівні дані місії «Галілео», яка вивчала систему Юпітера у період з 1995 по 2003 рік.

Читайте также: Компактний, але ефективний. Вчені створили ультрафіолетовий лазер із рекордно короткою довжиною хвилі

Інформація, отримана за допомогою спектрометра ближнього інфрачервоного діапазону ще у 1997 році, містила слабкі сигнали аміаку поблизу глибоких тріщин у замерзлій корі супутника. Як зазначається у звіті, опублікованому в The Planetary Science Journal, це перше подібне виявлення на Європі. Відкриття має фундаментальне значення для оцінки потенційної населеності цього небесного тіла, яке вчені вважають одним із найбільш перспективних місць у Сонячній системі для пошуку позаземного життя.

Аміак є критично важливою азотовмісною молекулою та одним із базових«цеглинок» життя разом із вуглецем, воднем, киснем і водою. За словами Емрана, наявність азоту відіграє вирішальну роль у хімії життя, що робить знахідку надзвичайно важливою з погляду астробіології.

Науковці припускають, що аміак міг потрапити на поверхню через тріщини разом із рідкою водою з підлідного океану. У цій системі аміак діє подібно до антифризу, знижуючи температуру замерзання води. Це дозволяє воді залишатися в рідкому стані при значно нижчих температурах, що полегшує її циркуляцію та вихід на поверхню крізь кілометрові шари льоду.

Читайте также: Метаболізм як у птахів. Вчені ідентифікували одного з найменших динозаврів у світі

Попри те, що місія апарата«Галілео» завершилася понад два десятиліття тому, коли інженери навмисно спрямували його в атмосферу Юпітера для уникнення біологічного забруднення супутників, сучасні інструменти аналізу дозволяють знаходити нову цінну інформацію у старих масивах даних. Це відкриття підтверджує, що Європа володіє складним хімічним складом, необхідним для підтримки мікробіологічних процесів.

Дослідження підкреслює необхідність подальшого вивчення океанічних світів Юпітера. Нові дані стануть основою для планування майбутніх місій, мета яких — безпосередньо дослідити склад витоків із тріщин Європи та остаточно з’ясувати, чи існують у її надрах умови для життя.