Нове моделювання, проведене Матією Чуком із Інституту SETI пропонує сценарій, де Титан виник внаслідок злиття двох давніших супутників, а кільця — це «сміття», що залишилося від подальшого орбітального хаосу.
Читайте также: Перевірка для Ейнштейна. Вчені зафіксували сигнал загадкового пульсара всередині Чумацького Шляху
Тривалий час планетологи вважали, що нахил осі Сатурна зумовлений резонансною взаємодією з Нептуном. Проте дані місії Cassini, що дозволили точніше оцінити розподіл маси всередині газового гіганта, спростували цю теорію. Швидкість прецесії Сатурна не збігається з параметрами Нептуна, що змусило вчених шукати інше пояснення — і воно, ймовірно, криється у втраченому супутнику, який колись дестабілізував систему.
«Гіперіон, найменший серед головних супутників Сатурна, надав нам найважливішу підказку щодо історії системи», — зауважує Чук. Розрахунки показують, що специфічний резонанс між Титаном і Гіперіоном має вік лише в кілька сотень мільйонів років. Це фактично збігається з часом імовірного зникнення гіпотетичного додаткового місяця.
Згідно з висунутою моделлю, сучасний Титан сформувався через злиття«прото-Титана» та меншого об’єкта, «прото-Гіперіона». Таке зіткнення не лише пояснює дефіцит кратерів на Титані(стара поверхня просто розплавилася чи оновилася), а й викид уламків, з яких згодом утворився сучасний Гіперіон.
Що ж до кілець, то їхня поява стала«другою актом» цієї драми. Ексцентрична(витягнута) орбіта новоутвореного Титана почала розхитувати орбіти внутрішніх супутників середнього розміру. Це спровокувало серію їхніх взаємних зіткнень, фрагменти яких і стали матеріалом для кілець.
Читайте также: Цифровий археолог. Штучний інтелект Ludii відтворив правила гри часів Римської імперії
«Якщо додатковий місяць злився з Титаном, це, ймовірно, породило б фрагменти поблизу його орбіти. Саме там і сформувався Гіперіон», — підкреслює дослідник у своєму препринті на arXiv.
Хоча точний час цієї другої катастрофи залишається предметом дискусій, вона явно відбулася після формування Титана, що цілком вкладається у визначений раніше вік кілець — близько 100 мільйонів років.
Читайте также: Таємниця «магічних ядер». Фізики вивели формулу стабільності матерії
