Круглий вапняковий камінь привернув увагу дослідників вирізьбленими на ньому діагональними та прямими лініями. За допомогою тривимірної візуалізації науковці Лейденського університету встановили, що глибина ліній неоднакова.
Читайте также: Таємниця «магічних ядер». Фізики вивели формулу стабільності матерії
Археолог Вальтер Кріст зауважив, що характерні сліди зносу розташовані саме там, де за логікою мали б пересуватися ігрові фігури. Це стало першим серйозним підтвердженням того, що перед дослідниками — ігрова дошка.
Для подальшого аналізу залучили фахівців з Маастрихтського університету, які використали спеціалізоване програмне забезпечення Ludii. Ця система штучного інтелекту була попередньо«навчена» правилам понад 100 давніх ігор, поширених у цьому регіоні в античні часи. Алгоритм згенерував десятки потенційних наборів правил, після чого ШІ провів тисячі партій сам із собою, аби визначити найцікавіші та найбільш збалансовані варіанти.
Зіставивши розраховані рухи фігур із фізичним зносом поверхні каменю, вчені визначили найбільш імовірний сценарій гри. Виявилося, що це захоплива стратегія, де головною метою було вистежити та захопити фігури суперника за мінімальну кількість ходів.
Читайте также: Google: невідомі намагались клонувати Gemini, відправивши 100 000 запитів про внутрішню роботу LLM
Попри успіх, розробник Денніс Сомерс закликає до обережності. Хоча ШІ запропонував логічно обґрунтовану модель, неможливо на сто відсотків стверджувати, що римляни використовували саме ці правила.
Проте результати дослідження, опубліковані в журналі Antiquity, відкривають нові можливості для цифрової археології, дозволяючи повертати до життя нематеріальну культуру минулого.
Читайте также: Світловий код лісу. Вчені розказали, як олені використовують ультрафіолетові мітки для спілкування
