Автор admin 
Нове дослідження науковців з Массачусетського технологічного інституту(MIT) доводить: якщо ми хочемо повернутися туди не через пів століття, а за життя нинішнього покоління, нам потрібен Starship.
Читайте также: Cпритні та розумні. Нові модульні роботи можуть перевертатися, стрибати і рухатися навіть після того, як їх розрізали
Проблема не в тому, що він нецікавий. Уран — це суцільна аномалія: він обертається«на боці», має дивне магнітне поле, а його супутники можуть ховати підземні океани. Проблема в дистанції. Уран у 19 разів далі від Сонця, ніж Земля. Традиційні ракети на кшталт Falcon Heavy потребують 13 років і купи гравітаційних маневрів біля інших планет, щоб просто дістатися туди. За цей час фінансування може вичерпатися, а науковці, що починали проєкт, — вийти на пенсію.
Дослідники з MIT пропонують радикальну зміну правил гри. Перша суперсила Starship — це дозаправка на орбіті. Замість того, щоб тягнути все паливо з поверхні Землі одним ривком, корабель може поповнити баки вже в космосі. Це дасть апарату такий імпульс, що він зможе мчати до Урана по прямій, не чекаючи роками на вдале розташування Юпітера чи Сатурна для«підштовхування».
Читайте также: Не тільки ChatGPT. Які ШІ користуються найбільшою популярністю у 2026 році — дослідження
Але найцікавіша ідея — використати сам Starship як гігантське гальмо. Замість того, щоб від’єднуватися після розгону, Starship летить разом із зондом аж до Урана. Корабель, який за проєктом має витримувати пекельну температуру при вході в атмосферу Землі чи Марса, може спрацювати як тепловий щит в атмосфері Урана. Це називається аерогальмуванням.
За розрахунками вчених, поєднання дозаправки та аерогальмування дозволить скоротити час подорожі вдвічі — до 6,5 років. Це справжня революція: місія стає не лише швидшою, а й значно дешевшою в експлуатації.
Читайте также: Після 10 років у Шотландії. NASA повертає гуманоїдного робота Valkyrie до США