Випромінювання не зашкодить. У MIT створюють наноматеріал, який може захистити астронавтів від космічної радіації

Про це пише видання Interesting Engineering.

Дослідження зосереджене на боронітридних нанотрубках — дуже маленьких порожнистих циліндрах із надміцними властивостями. Пател поєднує роботу в галузях машинобудування та аеронавтики, щоб створити матеріали, які можна використовувати в космічній техніці.

Читайте также: За межами кола. Еліптичні орбіти чорних дір кидають виклик фізиці

Однією з головних проблем для польотів у глибокий космос є іонізуюче випромінювання. Коли таке випромінювання потрапляє в алюміній, з якого зазвичай роблять корпуси космічних кораблів, виникає потік вторинних нейтронів. Вони особливо небезпечні для людських тканин. За словами дослідниці, з матеріалами, які використовують сьогодні, безпечно долетіти до Марса неможливо.

Пател займається синтезом нанотрубок і створенням нанокомпозитів — матеріалів, що поєднують кілька властивостей. Вони мають високу міцність і можуть виконувати різні функції. За допомогою технології синтезу, розробленої в MIT, їй вдалося значно збільшити частку боронітридних нанотрубок у композитах для аерокосмічної галузі.

Раніше їхня концентрація становила приблизно 10% від маси матеріалу. Новий метод дозволяє збільшити її до 50%. У результаті отримують легкий матеріал, який може ефективно захищати від космічної радіації і при цьому не послаблює конструкцію космічного корабля.

Дослідниця каже, що в MIT використовують унікальний спосіб синтезу таких нанотрубок і вже отримали дуже перспективні результати.

Матеріали на основі цих нанотрубок можуть виконувати й інші завдання. Зокрема, вони допомагають крилам літаків протистояти обмерзанню, виявляти тріщини в конструкціях і зменшувати пошкодження від гострого місячного пилу.

Читайте также: Оновлення Tinder: користувачам пропонують 10 нових способів знайомств

Частину своїх досліджень Пател уже протестувала в умовах невагомості. У травні 2025 року вона взяла участь у параболічному польоті, щоб перевірити, чи можна виготовляти такі нанотрубки в мікрогравітації. Експеримент виявився успішним, а зразки матеріалу зараз перебувають на Міжнародній космічній станції.

Завершуючи роботу над докторською дисертацією, дослідниця також працює над іншими завданнями для космічних місій. Зокрема, вона вдосконалює системи теплового захисту під час входу космічних апаратів у атмосферу та створює матеріали, які можуть захищати обладнання і скафандри від абразивного місячного пилу.

До вступу в MIT Пател стажувалася в Індійській організації космічних досліджень і працювала інженеркою над високоточними компонентами для супутників. Також вона бере участь у конкурсах NASA, серед яких проєкт із видобутку води з поверхні Місяця та Марса.

Крім лабораторної роботи, Пател бере участь у симуляційних космічних місіях. Нещодавно вона була комунікатором капсули в проєкті Asclepios III — експериментальній місії в Альпах, яка відтворює умови ізольованої місячної бази.

Читайте также: Що купити замість iPhone 16e та 17e? ТОП-3 смартфони не дорожче 35 тисяч гривень у 2026 році