Автор admin 
Йдеться про так звані оптичні вихрі або фазові сингулярності — специфічні точки нульової інтенсивності, що нагадують темні «дірки» у світловій хвилі.
Читайте также: Нова лінійка. Google випустила відкриті моделі Gemma 4 на базі Gemini 3
Це відкриття, опубліковане в журналі Nature, не суперечить теорії відносності, оскільки вихрі не мають маси чи енергії та не передають інформацію, а їхній рух є результатом зміни геометрії хвильового малюнка.
Для фіксації цього явища вчені використали двовимірний матеріал — гексагональний нітрид бору. У ньому виникають фононні поляритони(гібриди світла та атомних коливань), які рухаються значно повільніше за чисте світло в вакуумі, що дозволяє детально відстежувати їхні взаємодії. Головним викликом стала швидкість процесів: події розгортаються протягом лише 3 квадрильйонних часток секунди. Завдяки надшвидкісному електронному мікроскопу та методу електронної інтерферометрії дослідники змогли створити покадрову зйомку того, як два оптичні вихрі з протилежними зарядами притягуються та прискорюються до надсвітлових значень безпосередньо перед моментом взаємного знищення.
Читайте также: Конфіденційність під загрозою. Perplexity звинувачують у передачі даних Google та Meta
Керівник проєкту Ідо Камінер підкреслив, що це досягнення виявляє універсальні закони природи, спільні для звукових хвиль, потоків рідини та навіть надпровідників. Новий метод мікроскопії дає вченим потужний інструмент для картування нанорозмірних явищ, які раніше були надто швидкими для спостереження.
Наступним кроком дослідників стане вивчення складнішої динаміки вихрів у тривимірному просторі, що може розкрити приховані механізми в хімії та біології.
Читайте также: Зустрічайте Gemma 4: нове покоління відкритих моделей Google для автономного вайб-кодування