Автор admin 
Команда фізиків розробила модель, де випаровування Гокінга зупиняється на фінальній стадії завдяки геометричним властивостям простору-часу, що дозволяє зберегти дані про всю поглинуту матерію.
Читайте также: Кулемет античності. У Помпеях знайшли сліди обстрілу з автоматичної зброї
«Інформаційний парадокс чорних дір є одним із найзначніших викликів сучасної теоретичної фізики, оскільки він ставить під сумнів сумісність квантової механіки та загальної теорії відносності», — констатують автори роботи.
Технічний фундамент розробки базується на теорії Ейнштейна — Картана, яка, на відміну від класичної моделі, враховує торсію або кручення тканини всесвіту. Дослідники змоделювали процеси у семивимірному просторі, використовуючи математичний апарат G2-многовидів.
З’ясувалося, що при досягненні щільності планківського масштабу торсія генерує потужну силу відштовхування. «Існування сили відштовхування при планківських щільностях динамічно зупиняє фінальну стадію випаровування Гокінга», — пояснюють науковці. Замість повного занулення чорна діра стабілізується у формі релікта масою близько 9×10⁻⁴¹ кг.
Читайте также: Енергія з відходів. Вчені навчилися перетворювати хлібні крихти на екологічно чистий водень
Збереження квантової інформації в таких об’єктах відбувається через систему квазінормальних мод — специфічних вібрацій поля кручення, що нагадують резонанс дзвона після удару. Кожна така осциляція стає носієм даних, перетворюючи залишок чорної діри на гігантське сховище. Розрахунки показують, що релікт, який утворився з калапсара масою з наше Сонце, здатен утримувати близько 1,515×10⁷⁷ кубітів інформації. Це «запобігає повному зникненню чорної діри та розв’язує парадокс без порушення фундаментальних фізичних принципів».
Найбільш несподіваний результат з’явився при спрощенні цієї семивимірної моделі до звичних нам чотирьох вимірів. Виявилося, що поле кручення природним чином видає енергетичний масштаб у 246 ГеВ. Це число з ідеальною точністю збігається з параметрами поля Гіггса, яке відповідає за наявність маси у всіх елементарних часток. Таким чином, фізика, що не дає чорним дірам випаровуватися, виявилася безпосередньо пов’язаною з механізмом виникнення маси у нашому всесвіті.
Сьогодні пряма перевірка теорії на прискорювачах на кшталт Великого адронного колайдера неможлива, оскільки маса часток, передбачених моделлю, становить близько 8,6×10¹⁵ ГеВ. Попри це вчені не вважають свою роботу чистою абстракцією. Гравітаційні сліди таких мікроскопічних залишків чорних дір можуть стати об’єктом майбутніх астрофізичних спостережень. Якщо ці «квантові сейфи» дійсно існують у космосі, вони є не лише розв’язанням старого парадокса, а й ключем до об’єднання гравітації з мікросвітом елементарних часток.
Читайте также: Мовчазний свідок. Звичайний мох допоміг ФБР викрити банду грабіжників могил