Про це повідомляє Science Daily.
Під керівництвом Аннемарі Веркерк із Саарландського університету та Рассела Д. Грея з Інституту еволюційної антропології Товариства Макса Планка вчені проаналізували 191 запропоновану лінгвістичну універсалію. Вони використали базу даних граматичних ознак Grambank, яка охоплює понад 1700 мов.
Читайте также: Незаконне підвищення цін. Суд у Римі змусив Netflix повернути користувачам по понад 500 доларів
Як зауважують автори дослідження, попри величезну різноманітність мов у світі, певні граматичні моделі постійно повторюються.
«В умовах величезної мовної різноманітності інтригує те, що мови не еволюціонують випадковим чином», — каже Аннемарі Веркерк.
Раніше лінгвісти намагалися уникати подібностей між спорідненими або сусідніми мовами, обираючи зразки з віддалених регіонів. Але такий підхід міг послаблювати результати, не повністю усував приховані зв’язки та не показував, як мови змінюються з часом.
Тож цього разу вчені застосували так званий байєсівський просторово-філогенетичний аналіз. Він враховує як спільне походження, так і географічний вплив, чим забезпечує значно вищий рівень статистичної точності.
Читайте также: Умови користування Copilot змінились: тепер це не професійний інструмент
Зрештою вчені виявили повторювані структури, що неодноразово виникали в неспоріднених мовах з різних частин світу. Це, зокрема, вподобання щодо порядку слів — наприклад, чи ставляться дієслова перед або після додатків, — а також ієрархічна організація граматичних зв’язків у реченнях.
Науковці дійшли висновку, що існують глибинно спільні когнітивні та комунікативні сили, які й зводять мови до обмеженого набору бажаних граматичних рішень.
«Я дуже рада, що різні типи аналізів, які ми провели, зійшлися на дуже схожих результатах. Це свідчить про те, що зміна мови має бути центральним компонентом у поясненні універсалій», — додає Веркерк.
Читайте также: Netflix випустив безкоштовну модель штучного інтелекту, яка видаляє об’єкти на відео
